Лікар Айболить. Корній Чуковський. Частина 2. Пента і морські пірати

2. Пента

Тягништовхай збігав додому і приніс лікареві гостру сокиру. Лікар розмахнувся і з усієї сили вдарив по замкнутих дверях. Раз! Раз! Двері розлетілися на тріски, і лікар увійшов до печери.

Печера темна, холодна, вогка. І який у ній неприємний, поганий запах!.. Лікар запалив сірник. Ах, як тут незатишно і брудно! Ні стола, ні лави, ані стільця! На долівці купач гнилої соломи, а на соломі сидить маленький хлопчик і плаче.

Побачивши лікаря і всіх його звірів, хлопчик злякався і заплакав ще дужче. Та коли він помітив, яке добре у лікаря обличчя, він перестав плакати і сказав:

— Значить, ви не пірат?

— Ні-ні, я не пірат! — сказав лікар і засміявся.— Я лікар Айболить, а не пірат. Хіба я схожий на пірата?

— Ні! — сказав хлопчик.— Хоч ви і з сокирою, але я вас не боюсь. Добридень! Мене звуть Пента. Чи не знаєте ви, де мій батько?

— Не знаю,— відповів лікар.— Де ж твій батько міг подітися? Хто ж він такий? Розкажи!

— Мій батько рибалка,— сказав Пента.— Вчора ми вийшли в море ловити рибу. Я та він, удвох у рибальському човні. Раптом на наш човен напали морські розбійники і захопили нас у полон. Вони хотіли, щоб батько став піратом, щоб він разом з ними розбійничав, щоб він грабував і топив кораблі. Але батько не схотів стати піратом. «Я чесний рибалка,— сказав він,— і не хочу розбійничати!» Тоді пірати страшенно розсердились, схопили його і повели невідомо куди, а мене замкнули в цій печері. З тих пір я не бачив батька. Де він? Що вони зробили з ним? Мабуть, вони кинули його в море і він потонув!

Хлопчик знову заплакав.

— Не плач! — сказав лікар.— Сльозами горю не зарадиш! Поміркуймо краще, як нам врятувати твого батька від розбійників. Скажи мені, який він з себе?

— У нього руде волосся і руда борода, дуже довга.

Лікар Айболить підкликав до себе качку Кіку і тихо сказав їй на вухо:

— Чари-бари чава-чам!

— Чука-чук! — відповіла Кіка.

Почувши цю розмову, хлопчик сказав:

— Як ви смішно говорите! Я не розумію жодного слова!

— Я розмовляю з своїми звірами по-звіриному. Я знаю звірину мову,— сказав лікар Айболить.

— Що ж ви сказали вашій качці?

— Я сказав їй, щоб вона покликала дельфінів.