Притчі для дітей і дорослих

Притчі , як дорогоцінне каміння, віками передавались від одної культури до іншої, стали універсальною мовою духовного спілкування народів. (В.Н.Кляпіков)

Притча – це одночасно мудрість і шлях до мудрості: це слово, вчинок, життя і мистецтво (А. Княжицький)

Притчі – це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше – душу.

Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе, наше теперішнє та майбутнє.

Краса притчі полягає в тому, що вона не ділить людський розум на запитання і відповідь. Вона просто дає нятяк, як вчинити у тій чи іншій ситуації.

Притчі дають знання, що проникають глибоко в серце і подібно насінню проростають і дають свої паростки.

Подібно тому, як при світлі найдешевшої свічки можна знайти золоту монету або перлину, так з допомогою притчі пізнається істина.

Притчі не мають вікових обмежень – вони цікаві всім!

Притча про чоловіка і віслюка (Ми самі повинні вирішувати, як нам жити)

Неймовірно життєва притча про те, що ми самі повинні вирішувати, як нам жити. Притча про протилежну думку. Про чоловіка і віслюка (притча) Якось батько з сином і осликом у полуденну спеку подорожував по курних вулицях. Батько сидів на ослі, а син вів його за вуздечку. — Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони […]

Притча про чоловіка і віслюка (Ми самі повинні вирішувати, як нам жити) Read More »

Неймовірно життєва притча про те, що ми самі повинні вирішувати, як нам жити. Притча про протилежну думку. Про чоловіка і віслюка (притча) Якось батько з сином і осликом у полуденну спеку подорожував по курних вулицях. Батько сидів на ослі, а син вів його за вуздечку. — Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони

Мудра притча про випробування у житті

Якось до батька прийшла донька і почала скаржитися: — Я так втомилася, у мене життя стало таким тяжким, одні труднощі й проблеми, наче я весь час пливу проти течії, я не можу більше так жити, що мені робити? Батько промовчав. Поставив на вогонь 3 однакові каструлі з водою, у першу каструлю кинув моркву, у другу

Мудра притча про випробування у житті Read More »

Якось до батька прийшла донька і почала скаржитися: — Я так втомилася, у мене життя стало таким тяжким, одні труднощі й проблеми, наче я весь час пливу проти течії, я не можу більше так жити, що мені робити? Батько промовчав. Поставив на вогонь 3 однакові каструлі з водою, у першу каструлю кинув моркву, у другу

Без труда нема плода. Народна казка-притча

Якось один чоловік почастував вовка хлібом. -Ну й смачний! – похвалив вовк. А далі питає: -А де ти його взяв? -Та де взяв? Землю виорав… -І все? -Ні, потім посіяв жито… -І вже маєш хліб? -Та ні, – каже чоловік. – Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошна, замісив

Без труда нема плода. Народна казка-притча Read More »

Якось один чоловік почастував вовка хлібом. -Ну й смачний! – похвалив вовк. А далі питає: -А де ти його взяв? -Та де взяв? Землю виорав… -І все? -Ні, потім посіяв жито… -І вже маєш хліб? -Та ні, – каже чоловік. – Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошна, замісив

Батькові поради. Народна притча

Жив в одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько й каже йому: -Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися. Задумався син над батьковими словами і питає: -Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати

Батькові поради. Народна притча Read More »

Жив в одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько й каже йому: -Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися. Задумався син над батьковими словами і питає: -Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати

Притча про чотирьох жінок

Колись давно жив король, у якого було чорити дружини. Більше всіх, він любив наймолодшу четверту свою дружину. Він обдаровував її дорогим одягом, подарунками, пригощав всілякими ласощами зі свого столу і балував кращими делікатесами. Він завжди давав їй все найкраще. Також сильно він любив і свою третю дружину. Дуже пишався нею і показував сусідам – королям,

Притча про чотирьох жінок Read More »

Колись давно жив король, у якого було чорити дружини. Більше всіх, він любив наймолодшу четверту свою дружину. Він обдаровував її дорогим одягом, подарунками, пригощав всілякими ласощами зі свого столу і балував кращими делікатесами. Він завжди давав їй все найкраще. Також сильно він любив і свою третю дружину. Дуже пишався нею і показував сусідам – королям,

Притча про жінку, яка дуже переживала за свою дитину

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд з-під лоба був тривожним і пильним. – Ти втомилася, мила жінко? – занепокоївся Господь. – Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь. – Дякую, але я не можу тут розсиджуватися, я ненадовго, – відмовилася жінка. –

Притча про жінку, яка дуже переживала за свою дитину Read More »

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд з-під лоба був тривожним і пильним. – Ти втомилася, мила жінко? – занепокоївся Господь. – Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь. – Дякую, але я не можу тут розсиджуватися, я ненадовго, – відмовилася жінка. –

Притча про вдячність. Іван Франко

Мороз був лютий, сніг і завірюха, По вулиці голодний пес блукав: Обмерз, продрог, – здаєсь, лиш пушка духа, Надармо страви й захисту шукав. Аж чоловік найшовся милостивий, Впустив до хати пса і обігрів, Пожалував його, як друг правдивий, І їсти дав того ж, що й сам він їв. Та пес, нагрівшися у теплій хаті, Спочивши

Притча про вдячність. Іван Франко Read More »

Мороз був лютий, сніг і завірюха, По вулиці голодний пес блукав: Обмерз, продрог, – здаєсь, лиш пушка духа, Надармо страви й захисту шукав. Аж чоловік найшовся милостивий, Впустив до хати пса і обігрів, Пожалував його, як друг правдивий, І їсти дав того ж, що й сам він їв. Та пес, нагрівшися у теплій хаті, Спочивши

Притча про нерозум. Іван Франко

Стрілець сильце заставив, Спіймалась пташка вмить; Він взяв її, щоб зараз Головку їй скрутить. Залебеділа пташка: «Ой, стрільче, стій, пожди! Я пташечка маленька, Що з мене тут їди? Пусти мене на волю, Я дам тобі за те Три добрії науки На все твоє життє». Стрілець мій здивувався. «Чи бач, ся дробина Мене навчати хоче! Ну,

Притча про нерозум. Іван Франко Read More »

Стрілець сильце заставив, Спіймалась пташка вмить; Він взяв її, щоб зараз Головку їй скрутить. Залебеділа пташка: «Ой, стрільче, стій, пожди! Я пташечка маленька, Що з мене тут їди? Пусти мене на волю, Я дам тобі за те Три добрії науки На все твоє життє». Стрілець мій здивувався. «Чи бач, ся дробина Мене навчати хоче! Ну,

Вовк і вівці. Притча

Вовк і вівці. Притча

“Вовк і вівці” – мудра притча про те, як важливо дивитися на вчинки, а не вірити на слово. Жив-був вовк, а по сусідству було велике стадо овець. Кожен день він “забирав” одну вівцю. Вівці розбігалися по лісі, вівця яку він “забирав” починала відчайдушно опиратися та кричати і її крики лякали інших. І тоді вовк поговорив

Вовк і вівці. Притча Read More »

“Вовк і вівці” – мудра притча про те, як важливо дивитися на вчинки, а не вірити на слово. Жив-був вовк, а по сусідству було велике стадо овець. Кожен день він “забирав” одну вівцю. Вівці розбігалися по лісі, вівця яку він “забирав” починала відчайдушно опиратися та кричати і її крики лякали інших. І тоді вовк поговорив

Притча про чотири свічки

Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють. Перша сказала: -Я – СПОКІЙ… На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! I вогник цієї свічки згас.Друга ледь чутно промовила: -Я – BІРА … На жаль, я нікому не потрібна. Люди

Притча про чотири свічки Read More »

Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють. Перша сказала: -Я – СПОКІЙ… На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! I вогник цієї свічки згас.Друга ледь чутно промовила: -Я – BІРА … На жаль, я нікому не потрібна. Люди

Притча про голку

Одного разу селянином був врятований відлюдник даос, який тонув у глибокій річці. У відповідь на цей хоробрий вчинок відлюдник вирішив віддячити селянинові. Він привів його в свою печеру, дістав зі схованки три чарівні речі і поклав їх перед селянином, сказавши такі слова: – Хоч ці речі і непоказні на вид, в них укладена чарівна сила:

Притча про голку Read More »

Одного разу селянином був врятований відлюдник даос, який тонув у глибокій річці. У відповідь на цей хоробрий вчинок відлюдник вирішив віддячити селянинові. Він привів його в свою печеру, дістав зі схованки три чарівні речі і поклав їх перед селянином, сказавши такі слова: – Хоч ці речі і непоказні на вид, в них укладена чарівна сила:

Притча про дружбу

Було собі два друзі. І дуже міцною була їхня дружба. Якогось моменту друзі посперечались, і один з них дав ляпаса іншому. Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса». Вони продовжували йти і знайшли оазу, в якій вони вирішили скупатися. Той, який отримав ляпаса, ледь не

Притча про дружбу Read More »

Було собі два друзі. І дуже міцною була їхня дружба. Якогось моменту друзі посперечались, і один з них дав ляпаса іншому. Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса». Вони продовжували йти і знайшли оазу, в якій вони вирішили скупатися. Той, який отримав ляпаса, ледь не

Притча про двох вовків

Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. – Кожна людина постійно веде внутрішню боротьбу. Це відбувається тому, що в всередині нас живе два вовка – почав мудрий індіанець. – Як два вовка? – запитав маленький хлопчик, чиє безневинне обличчя світилося непідробною цікавістю. – Один з них є Злом! Це страх, гнів, заздрість,

Притча про двох вовків Read More »

Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. – Кожна людина постійно веде внутрішню боротьбу. Це відбувається тому, що в всередині нас живе два вовка – почав мудрий індіанець. – Як два вовка? – запитав маленький хлопчик, чиє безневинне обличчя світилося непідробною цікавістю. – Один з них є Злом! Це страх, гнів, заздрість,

Притча про страх

Далеко в горах жив один старий пустельник. Він жив з того, що йому приносили люди. До нього приходили в пошуку мудрості і бідні і багаті, і чоловіки і жінки, старі і молоді. Кожен, хто підходив до його скиту, повинен був перейти через висячий міст, під яким було величезне провалля. Іншої дороги не було. Часом люди

Притча про страх Read More »

Далеко в горах жив один старий пустельник. Він жив з того, що йому приносили люди. До нього приходили в пошуку мудрості і бідні і багаті, і чоловіки і жінки, старі і молоді. Кожен, хто підходив до його скиту, повинен був перейти через висячий міст, під яким було величезне провалля. Іншої дороги не було. Часом люди

Мурашка і пшенична зернина. Леонардо да Вінчі (авторська притча)

Після жнив залишилася на полі пшенична зернина. З нетерпінням чекала вона дощу, щоб заритися в сиру землю до настання холодів. Мимо пробігала мурашка й помітила зернину. Зраділа знахідці, узяла на спину важку ношу й повільно поповзла до мурашника, щоб до вечора встигнути додому. –    Навіщо ти надриваєшся, покинь мене тут, – попросила пшенична зернина. –  

Мурашка і пшенична зернина. Леонардо да Вінчі (авторська притча) Read More »

Після жнив залишилася на полі пшенична зернина. З нетерпінням чекала вона дощу, щоб заритися в сиру землю до настання холодів. Мимо пробігала мурашка й помітила зернину. Зраділа знахідці, узяла на спину важку ношу й повільно поповзла до мурашника, щоб до вечора встигнути додому. –    Навіщо ти надриваєшся, покинь мене тут, – попросила пшенична зернина. –  

Прокрутити вгору