Україна

День пам’яті жертв голодоморів в Україні

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Як, чому і для чого? На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 1932-1933 років, що організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного […]

День пам’яті жертв голодоморів в Україні Read More »

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Як, чому і для чого? На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 1932-1933 років, що організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного

Україна! Марія Зубрій

Хотіли Україну потоптати,Але вона піднялася – ЖИВА!!!Сказав Кобзар народу – повставати!І до цих пір живуть його слова! Хай Заповіт Шевченка не загине,Ми йдем за ВОЛЮ і за ПРАВДУ – з ним!!!Бо Україна стане на колінаЛиш перед БОГОМ! більш ні перед ким! Тримаймось, БРАТТЯ! Крикнемо щосили!Хай не керує нами різний “зброд”…Ми РАЗОМ всі – велика й

Україна! Марія Зубрій Read More »

Хотіли Україну потоптати,Але вона піднялася – ЖИВА!!!Сказав Кобзар народу – повставати!І до цих пір живуть його слова! Хай Заповіт Шевченка не загине,Ми йдем за ВОЛЮ і за ПРАВДУ – з ним!!!Бо Україна стане на колінаЛиш перед БОГОМ! більш ні перед ким! Тримаймось, БРАТТЯ! Крикнемо щосили!Хай не керує нами різний “зброд”…Ми РАЗОМ всі – велика й

Горить Україна! Марія Зубрій

Горить УКРАЇНА! Мій БОЖЕ! Спаси ти її й сохрани! Найбільш кожне серце тривожить, Що гинуть найкращі сини!.. Наповнилась чаша по вінця – Терпінням, стражданням, слізьми… Ми – браття! Ми всі – УКРАЇНЦІ! І хочемо бути ЛЮДЬМИ! Піднялися ми за СВОБОДУ! Дороги немає назад! …Стріляти в обличчя НАРОДУ Тиран наказав, або кат… Тепер вже ніщо не

Горить Україна! Марія Зубрій Read More »

Горить УКРАЇНА! Мій БОЖЕ! Спаси ти її й сохрани! Найбільш кожне серце тривожить, Що гинуть найкращі сини!.. Наповнилась чаша по вінця – Терпінням, стражданням, слізьми… Ми – браття! Ми всі – УКРАЇНЦІ! І хочемо бути ЛЮДЬМИ! Піднялися ми за СВОБОДУ! Дороги немає назад! …Стріляти в обличчя НАРОДУ Тиран наказав, або кат… Тепер вже ніщо не

Україна! Марія Зубрій

Погоже літо принесло дари,Серпневий сад, мов диво-скатертина!..Найкращі у природі кольориНа прапор свій зібрала Україна. Доспіле жито золотить поля,Пшеничні хвилі, наче жовте море!Родюча, щедра на плоди земля,Над нею небо – синє й неозоре! А працьовиті ж люди тут живуть,Прекрасні серцем, золоті – душею!І землю орють, сіють, косять, жнуть,Стрічають сонце з ранньою зорею… Своє життя на білім

Україна! Марія Зубрій Read More »

Погоже літо принесло дари,Серпневий сад, мов диво-скатертина!..Найкращі у природі кольориНа прапор свій зібрала Україна. Доспіле жито золотить поля,Пшеничні хвилі, наче жовте море!Родюча, щедра на плоди земля,Над нею небо – синє й неозоре! А працьовиті ж люди тут живуть,Прекрасні серцем, золоті – душею!І землю орють, сіють, косять, жнуть,Стрічають сонце з ранньою зорею… Своє життя на білім

День захисників і захисниць України. Історія, привітання

Про День захисників і захисниць України

День захисників і захисниць України відзначають 1 жовтня. Проте так було не завжди. Читайте далі про історію свята та привітання для близьких людей, які захищали або захищають нашу рідну Україну. В День захисників і захисниць України… В День захисників і захисниць України Попрошу у Бога здоров’я і сили Для тих, хто себе не жаліє ні

День захисників і захисниць України. Історія, привітання Read More »

День захисників і захисниць України відзначають 1 жовтня. Проте так було не завжди. Читайте далі про історію свята та привітання для близьких людей, які захищали або захищають нашу рідну Україну. В День захисників і захисниць України… В День захисників і захисниць України Попрошу у Бога здоров’я і сили Для тих, хто себе не жаліє ні

Кирило і Мефодій. День слов’янської писемності і культури – 24 травня

Кирило і Мефодій. День слов'янської писемності і культури - 24 травня

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом

Кирило і Мефодій. День слов’янської писемності і культури – 24 травня Read More »

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом

Віночок вити — життя любити. Символіка українського віночка

Символіка українського віночка

«Віночок вити — життя любити» — з найвіддаленіших літ давньої Оріани линуть до нас ці слова. В ті часи вінок з квітів, колосків, ягід був не тільки жіночою пристрастю, то був своєрідний символ Матері—Землі, найрідніший першоголос одвічної, життєдайної її сили. Той вінок у плетиві живих степових квітів материнської душі наші пращури в урочистий час клали

Віночок вити — життя любити. Символіка українського віночка Read More »

«Віночок вити — життя любити» — з найвіддаленіших літ давньої Оріани линуть до нас ці слова. В ті часи вінок з квітів, колосків, ягід був не тільки жіночою пристрастю, то був своєрідний символ Матері—Землі, найрідніший першоголос одвічної, життєдайної її сили. Той вінок у плетиві живих степових квітів материнської душі наші пращури в урочистий час клали

Сакральне значення української вишиванки (знати всім)

Вишиванка (вишита сорочка) – один із символів України. Наділена великою силою, вона здатна творити дива. Кажуть, вишиванки навіть мають свої енергетичні поля. Геродот повідав світові, що скіфи ходили саме у вишиванках. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники (деякі зразки збереглись до нині). Чумаки довіряли прання своєї сорочки лише одній-єдиній дівчині. А воїни УПА носили з

Сакральне значення української вишиванки (знати всім) Read More »

Вишиванка (вишита сорочка) – один із символів України. Наділена великою силою, вона здатна творити дива. Кажуть, вишиванки навіть мають свої енергетичні поля. Геродот повідав світові, що скіфи ходили саме у вишиванках. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники (деякі зразки збереглись до нині). Чумаки довіряли прання своєї сорочки лише одній-єдиній дівчині. А воїни УПА носили з

Розмальовки до Дня вишиванки

Розмальовка до Дня вишиванки

Вишиванка — символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставиться до вишиванок, як до святині. Вони передаються з покоління в покоління як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали нареченим сорочки на знак вірності та кохання. Мета роботи: формувати уявлення дітей про національний

Розмальовки до Дня вишиванки Read More »

Вишиванка — символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставиться до вишиванок, як до святині. Вони передаються з покоління в покоління як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали нареченим сорочки на знак вірності та кохання. Мета роботи: формувати уявлення дітей про національний

Гончарне мистецтво. Опішнянська кераміка

Народні ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. З одного боку вони пов’язані із господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого – є частиною духовної культури народу, оскільки відображають творчість та знання народу.Ремесло, тобто дрібне виробництво ручним способом, слугувало для задоволення особистих побутових потреб та для заробітку (виготовлення на продаж). Що

Гончарне мистецтво. Опішнянська кераміка Read More »

Народні ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. З одного боку вони пов’язані із господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого – є частиною духовної культури народу, оскільки відображають творчість та знання народу.Ремесло, тобто дрібне виробництво ручним способом, слугувало для задоволення особистих побутових потреб та для заробітку (виготовлення на продаж). Що

Вірю я, що зацвіте калина. Людмила Максимлюк

Ти думаєш – я стала на коліна?Я тільки зав’язала берці!Жіноче ім’я в мене – Україна!Любов і гордість оповили серце! Ти думаєш – мене здолати? –І грози, й гради ранять мої груди…Не раз приходилось мені вмирати,Щоб знову відродитися і бути! Та вірю я, що зацвіте калина,І кануть в небуття на схід тумани…Що мати дочекається на сина!А

Вірю я, що зацвіте калина. Людмила Максимлюк Read More »

Ти думаєш – я стала на коліна?Я тільки зав’язала берці!Жіноче ім’я в мене – Україна!Любов і гордість оповили серце! Ти думаєш – мене здолати? –І грози, й гради ранять мої груди…Не раз приходилось мені вмирати,Щоб знову відродитися і бути! Та вірю я, що зацвіте калина,І кануть в небуття на схід тумани…Що мати дочекається на сина!А

10 березня – День Державного гімну України

Чому саме 10 березня святкуємо День Державного гімну України? 10 березня в Україні відзначається День державного гімну – саме 10 березня 1865 року в польському Перемишлі вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Що таке гімн? Гімн (дав.-гр. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня), також славень — урочиста

10 березня – День Державного гімну України Read More »

Чому саме 10 березня святкуємо День Державного гімну України? 10 березня в Україні відзначається День державного гімну – саме 10 березня 1865 року в польському Перемишлі вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Що таке гімн? Гімн (дав.-гр. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня), також славень — урочиста

Верба як символ України

Верба - символ України

З давніх-давен у нас в Україні вербу вважають священною рослиною. Звичай святити вербу був запозичений християнською релігією з астрального культу наших предків. Верба символізує Прадерево життя, так само, як Чумацький шлях. Недаремно ж верби висаджували обабіч шляхів. Обряд хльоскання вербою означає поєднання людини з Космосом, можливість відновлення сили та здоров’я.Шанування дерев бере свій початок із

Верба як символ України Read More »

З давніх-давен у нас в Україні вербу вважають священною рослиною. Звичай святити вербу був запозичений християнською релігією з астрального культу наших предків. Верба символізує Прадерево життя, так само, як Чумацький шлях. Недаремно ж верби висаджували обабіч шляхів. Обряд хльоскання вербою означає поєднання людини з Космосом, можливість відновлення сили та здоров’я.Шанування дерев бере свій початок із

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел на Україні

Лозоплетіння

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел на Україні. В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел на Україні Read More »

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел на Україні. В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі

Рушники. Знайди слова, які диктор прочитав неправильно

Рушники. Знайди слова, які диктор прочитав неправильно

Рушники (з журналу). 55 слів Вишитий рушник – класика української народної культури. Без нього не обходилося жодне свято чи обряд. У кожній оселі був свій вишитий рушник з особливою символікою. Колись в Україні не було такої дівчини, щоб не вміла ткати чи вишивати. Вишиває вона і співає. Через те й узори на рушниках співають: чорні

Рушники. Знайди слова, які диктор прочитав неправильно Read More »

Рушники (з журналу). 55 слів Вишитий рушник – класика української народної культури. Без нього не обходилося жодне свято чи обряд. У кожній оселі був свій вишитий рушник з особливою символікою. Колись в Україні не було такої дівчини, щоб не вміла ткати чи вишивати. Вишиває вона і співає. Через те й узори на рушниках співають: чорні

12 січня – День українського політв’язня

День українського політв’язня — відзначається в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена з 1975 з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму. Найстійкіші, найвмотивованіші українці приєднуються до щорічного одноденного голодування в підтримку політв’язнів, інші — проводять різноманітні тематичні заходи. Причиною

12 січня – День українського політв’язня Read More »

День українського політв’язня — відзначається в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена з 1975 з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму. Найстійкіші, найвмотивованіші українці приєднуються до щорічного одноденного голодування в підтримку політв’язнів, інші — проводять різноманітні тематичні заходи. Причиною

Вірші про мову, пісню, слово

Вірші про рідну українську мову

Збірник віршів про рідну мову – найкращу, наймилозвучнішу, найріднішу серцю. Мова… Скільки написано, скільки говорено про цей феномен, який об’єднує людей, робить їх нацією, народом. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, — але він виживе, якщо збереже мову. Ліна Костенко писала: “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає

Вірші про мову, пісню, слово Read More »

Збірник віршів про рідну мову – найкращу, наймилозвучнішу, найріднішу серцю. Мова… Скільки написано, скільки говорено про цей феномен, який об’єднує людей, робить їх нацією, народом. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, — але він виживе, якщо збереже мову. Ліна Костенко писала: “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає

Легенда про дівчину-Україну

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну i порядок, росіяни – владність, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики… Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у

Легенда про дівчину-Україну Read More »

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну i порядок, росіяни – владність, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики… Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у

Золото України. Жук Ігор

Золото України. Жук Ігор

Читач здійснить цікаву мандрівку у минуле України, дізнається про скіфське золото, золото гетьмана Полуботка, побуває у львівських золотарів; довідається, як геологи шукають золото, як його видобувають. Золоті Ворота, золоті руки та золотий кулак. Метали з характером «Щось велике в лісі здохло!» Так кажуть, коли відбувається якась неймовірна подія. Як на мене, то в лісі здох

Золото України. Жук Ігор Read More »

Читач здійснить цікаву мандрівку у минуле України, дізнається про скіфське золото, золото гетьмана Полуботка, побуває у львівських золотарів; довідається, як геологи шукають золото, як його видобувають. Золоті Ворота, золоті руки та золотий кулак. Метали з характером «Щось велике в лісі здохло!» Так кажуть, коли відбувається якась неймовірна подія. Як на мене, то в лісі здох

Наш рід. М’ястіківський А. (оповідання)

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила. — Що це буде, нене? — питає Дмитрик. — Українська святкова сорочечка для тебе. — Чому українська? — допитується хлопчик. — Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.

Наш рід. М’ястіківський А. (оповідання) Read More »

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила. — Що це буде, нене? — питає Дмитрик. — Українська святкова сорочечка для тебе. — Чому українська? — допитується хлопчик. — Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.

Неня. М’ястківський А. (оповідання)

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид. — Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона? — Он збирається вечерю нам варити. — Так то ж мама. — Вона і мама, і неня. — Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик. — Так, синочку,— усміхається мама. — Вона

Неня. М’ястківський А. (оповідання) Read More »

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид. — Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона? — Он збирається вечерю нам варити. — Так то ж мама. — Вона і мама, і неня. — Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик. — Так, синочку,— усміхається мама. — Вона

З історії прапора України

День прапора

Державний прапор України — сучасний прапор України, стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися на гербі Королівства Руського XIV століття. Вони також уживалися на гербах руських земель, князів, шляхти й міст середньовіччя й раннього нового часу. Починаючи із XVI століття козаки Війська Запорозького використовували в невеликій

З історії прапора України Read More »

Державний прапор України — сучасний прапор України, стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися на гербі Королівства Руського XIV століття. Вони також уживалися на гербах руських земель, князів, шляхти й міст середньовіччя й раннього нового часу. Починаючи із XVI століття козаки Війська Запорозького використовували в невеликій

Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко

Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко

Україно, п’ю твої зіниціГолубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво!І нехай пливе за роком рік,Буду, мамо горда і вродлива,З тебе дивуватися повік. Ради тебе перли в душі сію,Ради тебе мислю і творю —Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю! Одійдіте, недруги лукаві!Друзі, зачекайте

Україно, п’ю твої зіниці.В.Симоненко Read More »

Україно, п’ю твої зіниціГолубі й тривожні, ніби рань.Крешуть з них червоні блискавиціРеволюцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво!І нехай пливе за роком рік,Буду, мамо горда і вродлива,З тебе дивуватися повік. Ради тебе перли в душі сію,Ради тебе мислю і творю —Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю! Одійдіте, недруги лукаві!Друзі, зачекайте

Українська мелодія. В.Симоненко

Довго тужить сумна бандураПро діла у старій сивині,І якусь невідому зажуруНавіває та пісня мені. Не мелодія — збурена рана,Не слова, а безжальні голки,Тільки бачу не сині лиманиІ не горді козацькі полки. А ввижається — там, біля шляху,На потоптаній кіньми травіЖирний ворон, мов чорна папаха,На козацькій сидить голові. А нав-круг по-ру-ба-ніДо-си-на-ють сни,І да-ле-ко бу-бо-ниКли-чуть до вій-ни.

Українська мелодія. В.Симоненко Read More »

Довго тужить сумна бандураПро діла у старій сивині,І якусь невідому зажуруНавіває та пісня мені. Не мелодія — збурена рана,Не слова, а безжальні голки,Тільки бачу не сині лиманиІ не горді козацькі полки. А ввижається — там, біля шляху,На потоптаній кіньми травіЖирний ворон, мов чорна папаха,На козацькій сидить голові. А нав-круг по-ру-ба-ніДо-си-на-ють сни,І да-ле-ко бу-бо-ниКли-чуть до вій-ни.

Земле рідна! Мозок мій світліє. В.Симоненко

Земле рідна! Мозок мій світліє. В.Симоненко

Земле рідна! Мозок мій світлієІ душа ніжнішою стає,Як твої сподіванки і мріїУ життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе,Вийшов з тебе, в тебе перейду,Під твоїм високочолим небомГартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде,Хто твої турботи обмине,Хай того земне тяжіння зрадитьІ з прокляттям безвість проковтне!

Земле рідна! Мозок мій світліє. В.Симоненко Read More »

Земле рідна! Мозок мій світлієІ душа ніжнішою стає,Як твої сподіванки і мріїУ життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе,Вийшов з тебе, в тебе перейду,Під твоїм високочолим небомГартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде,Хто твої турботи обмине,Хай того земне тяжіння зрадитьІ з прокляттям безвість проковтне!

Чую. Василь Симоненко

Чую. Василь Симоненко

Чую, земле, твоє дихання,Розумію твій тихий сум,Як на тебе холодні світанняРонять пригорщами росу. Знаю — зливи та буйні грози,І роса в шумовинні віт —То сирітські, вдовині сльози,То замучених предків піт. Назбирала ти їх без лікуНа роздоллі полів, дібров,Що живили тебе довікуЛюдські сльози і людська любов.

Чую. Василь Симоненко Read More »

Чую, земле, твоє дихання,Розумію твій тихий сум,Як на тебе холодні світанняРонять пригорщами росу. Знаю — зливи та буйні грози,І роса в шумовинні віт —То сирітські, вдовині сльози,То замучених предків піт. Назбирала ти їх без лікуНа роздоллі полів, дібров,Що живили тебе довікуЛюдські сльози і людська любов.

Гей, нові Колумби й Магеллани… В.Симоненко

Гей, нові Колумби й Магеллани,Напнемо вітрила наших мрій!Кличуть нас у мандри океани,Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито?Нащо ж ми народжені тоді?Як нам помістити у коритоНаші сподівання молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу!Мрійництво! Жаго моя! Живи!В океані рідного народуВідкривай духовні острови! Геть із мулу якори іржаві —Нидіє на якорі душа!..Б’ються груди об вітри

Гей, нові Колумби й Магеллани… В.Симоненко Read More »

Гей, нові Колумби й Магеллани,Напнемо вітрила наших мрій!Кличуть нас у мандри океани,Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито?Нащо ж ми народжені тоді?Як нам помістити у коритоНаші сподівання молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу!Мрійництво! Жаго моя! Живи!В океані рідного народуВідкривай духовні острови! Геть із мулу якори іржаві —Нидіє на якорі душа!..Б’ються груди об вітри

Україні. Василь Симоненко

Коли крізь розпач випнуться надіїІ загудуть на вітрі степовім,Я тоді твоїм ім’ям радіюІ сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокраяУ передгроззі дикім і німім,Я твоїм ім’ям благословляю,Проклинаю іменем твоїм. Коли мечами злоба небо краєІ крушить твою вроду вікову,Я тоді з твоїм ім’ям вмираюІ в твоєму імені живу!

Україні. Василь Симоненко Read More »

Коли крізь розпач випнуться надіїІ загудуть на вітрі степовім,Я тоді твоїм ім’ям радіюІ сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокраяУ передгроззі дикім і німім,Я твоїм ім’ям благословляю,Проклинаю іменем твоїм. Коли мечами злоба небо краєІ крушить твою вроду вікову,Я тоді з твоїм ім’ям вмираюІ в твоєму імені живу!

Шум полів. Василь Симоненко

(Над “Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниціЯ відчуваю в плескоті хлібів —Здається, сотні змучених рабівЗвели до сонця стомлені правиці. Зелений подих теплої пшениціДоносить розшум Кобзаревих слів.Любов і ласка, ненависть і гнівСпалахують в рядках, як блискавиці. Скорбота матері і сльози немовляти,І задуми безпомічно крилатіШукають — не знаходять берегів. Тут правда з кривди злускала облуду,Щоб розказали нам з

Шум полів. Василь Симоненко Read More »

(Над “Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниціЯ відчуваю в плескоті хлібів —Здається, сотні змучених рабівЗвели до сонця стомлені правиці. Зелений подих теплої пшениціДоносить розшум Кобзаревих слів.Любов і ласка, ненависть і гнівСпалахують в рядках, як блискавиці. Скорбота матері і сльози немовляти,І задуми безпомічно крилатіШукають — не знаходять берегів. Тут правда з кривди злускала облуду,Щоб розказали нам з

Я закоханий палко, без міри… В.Симоненко

Я закоханий палко, без міриУ небачену вроду твою.Все, що в серці натхненне і щире,Я тобі віддаю. Ти дала мені радісну вдачу,Кров гарячу пустила до жил.Я без тебе нічого не значу,Ніби птиця без крил. Кожну хвилю у кожну днинуГріє душу твоє ім’я,Ненаглядна, горда, єдина,Україно моя.

Я закоханий палко, без міри… В.Симоненко Read More »

Я закоханий палко, без міриУ небачену вроду твою.Все, що в серці натхненне і щире,Я тобі віддаю. Ти дала мені радісну вдачу,Кров гарячу пустила до жил.Я без тебе нічого не значу,Ніби птиця без крил. Кожну хвилю у кожну днинуГріє душу твоє ім’я,Ненаглядна, горда, єдина,Україно моя.

Прокрутити вгору