Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн людей.
1 січня 2007 р., після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала третім офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.
Кожен із нас може шанувати й плекати працю пращурів, удосконалюючи своє мовлення та вивчаючи літературну спадщину, створену впродовж багатьох століть.
Азбука, якою ми сьогодні користуємось, пов’язана з іменами візантійських проповідників християнства та просвітителів Кирила та Мефодія.
Кирило (мирське ім’я —Костянтин) і його старший брат Методій (Мефодій) (мирське ім’я — Михаїл) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням греки. У сім’ї було семеро дітей, причому Михайло був старшим сином, а Костянтин — наймолодшим, він був на 12 років молодший за свого брата.
Кирило добре знав слов’янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі.
Михайло, отримавши гарну освіту, пішов по стопах свого батька і став військовим. Він дослужився до високого чину стратега. У давньогрецьких містах стратег не тільки командував військом, а й розпоряджався фінансами, вершив суд над своїми підданими. Протягом 10 років Мефодій керував заселеною слов’янами областю Македонії.
Цікаво, що Кирило та Мефодій не мали за мету створити слов’янську абетку. Вони прагнули перекласти Біблію на мову, зрозумілу слов’янам. А абетка була лиш для засобом для цього.
Кирило і Мефодій створювали літери довго. Використовуючи грецькі та єврейські літери, вони намагалися підібрати букву до кожного звука слов’янської мови, насамперед під шиплячі, яких немає у грецькій і латині. Літописці зазначають, що брати спочатку писали довгими палицями на піску різні букви. Витирали їх і придумували нові. Коли прибули брати до Моравії, складно було їм проповідувати Слово Боже слов’янською, адже в ті часи поширювати Святе Письмо дозволялося тільки єврейською, латиною та грецькою. У 863 р., за допомогою брата Мефодія й учнів, склав Кирило старослов’янську азбуку та переклав слов’янською мовою з грецької основні богослужебні книги.
Брати створили дві абетки – глаголицю і кирилицю. Першою була глаголиця, а на її основі з’явилася Кирилиця, названа на честь одного з братів. Створення абетки дало потужний поштовх для розвитку слов’янської культури і поширення християнства. Абетки української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської мов створені на основі кирилиці.
Кирило та Мефодій канонізовані і православною, і католицькою церквами. У 1980 р. папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
Щорічно 24 травня православна церква святкує день пам’яті слов’янських учителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці святі відвіку вважалися покровителями науки, «книжкових людей», які вчать і вчаться.
В Україні в цей час відзначають День слов’янської писемності.
