Казки для читання дітям. Читайте, насолоджуйтесь та вчіться на казках від знаменитих світових і українських авторів. Адже кожен із них вкладав у свою роботу всю свою душу та майстерність, власний досвід та світобачення, та досвід свого народу.
Через гори, через доли, крізь міста, ліси і поле, по стежках і без стежок, в дощ, негоду і в погоду, оминаючи горби, і болото, і рови, йшов солдат собі додому: раз, два, три… раз, два, три… Йшов він третій день отак. Раз підвіз його літак, раз узяв на себе поїзд, а здебільше піхотою, не відчувши …
Казка про лінобіль. Ігор Калинець Докладніше »
Ігор Калинець “Книжечка для Дзвінки”. 1991 рік, видавництво «Веселка». *** Якось, дивлячись на вечорове небо, мені згадалося Шевченкове: Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою. Розкажи, як за горою сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка воду позичає. З того й почалося: Було семеро нас у Матері Білої. Послала Мати Червону …
— Добрий вечір! — сказав Місяць головному Міському годинникові, що мешкав на високій ратушевій вежі.— Ніколи не знаю, чи чотири рази казати тобі “добрий вечір”, чи лиш раз. Справа в тому, що Ратушевий годинник мав аж чотири обличчя — на кожнім боці вежі, і деколи Місяць вітався до кожного обличчя зокрема. — Бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам,— відповів годинник, …
У сінях стояла велика миска із яєчками. – Нас усіх з’їдять люди,- басом сказало найбільше яєчко. – І це добре,- обізвалися інші,- люди матимуть із нас користь. – Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я – найбільше! – не вгавало велике яєчко. Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося …
Що одна писанка наробила. Петро Волиняк. Великодня казочка У хаті ще було напівтемно, як мама вже розбудила Наталю. — Уставай, Наталю, — каже мама, — бо вже час до церкви йти паски святити. Хіба ти забула, шо Великдень сьогодні? Наталя зараз же і встала. Швиденько почала вмиватися. А вмивалася не так, як завжди: помилася водою …
Що одна писанка наробила (Петро Волиняк) + аудіоказка Докладніше »
Земля, господарюючи на землі, добре працювала. Молода господиня і лід на водоймах розтопила, і матінку-землю дощами напоїла, щоб трава зазеленіла. Прикрасила дерева і кущі листочками, одягла на них квіткові віночки… Ну зовсім до приходу брата Літа підготувалась. А, щоб він поспішив, ще й Грім з Блискавкою за послів додому відправила. Почав наймолодший брат збиратися в …
Як весна літо зустрічала. Солтис-Смирнова Марія Докладніше »
Світанок примружував очі від гарячих струменів сонячного проміння, що випливали з-за небосхилу на землю. Рання Зірничка докінчувала вимітати сни віником світла, а бильця трав та листя дерев умивалися в холодній росі й струнчились до ранішньої молитви. Сонячні промені метушилися, неначе світлокрилі бджілки, збирали молитви із сердець усього живого на землі, несли їх Всевишньому. Господь чекав …
Трапилося це давним-давно, коли на землі вперше настала осінь. Зів’яле листя встелило землю м’яким килимом, і сонячні промені мусили пролазити крізь сітку нагих гілок, коли хотіли дістатися вниз. Сонечко натомилося за літо. Воно часто позіхало й найрадше спочивало в постелі з хмар. Пташки відлетіли в вирій, і їхні гомінкі пісні не перешкоджали Сонечкові спочивати. Тишу …
Їхали раз зимою пан і мужик. Пан попереду, а мужик собі окремо — в ліс по дрова. А було дуже холодно, морозно, то обидва лаялись. — От проклятий мороз,— каже пан, кутаючись у хутро. — От проклятий мороз, бодай ти сказився! — каже й мужик, щулячись у старій кожушині. А шляхом гуляли собі старий Мороз …
Морозова кара. Пчілка Олена Докладніше »
Переклад Ніни Мудрик-Мриц У небі, в райському саду був великий рух. Одні янголики сиділи на деревах, зривали яблука й кидали їх на долину, де стояли другі, що ловили їх у фартушки. Хтось трусив горіхові дерева, й горіхи, мов град, лопотіли в траву, хтось носив коші, повні солодких пахучих медяників і тістечок. А старші янголики з …
Ця казка познайомить вас із дивовижними пригодами Сніговика, який йшов до Діда Мороза, щоб передати прохання діток. Лагідна і повчальна казка талановитого письменника Володимира Сутєєва – Ялинка. Ялинка. Володимир Сутєєв Подивилися сьогодні вранці діти на календар, а там залишився останній аркуш. Завтра Новий рік! Завтра ялинка! Іграшки будуть готові, а от ялинки немає. Вирішили діти …
Казка про те, які наслідки може мати надмірна гордість, хвалькуватість, чванливість. Музична історія. Юрій Ярмиш Під самісінькою стелею, в кришталевому намисті люстр завмирали останні звуки музики. – Це було прекрасно! – казали люди, залишаючи зал. В очах у багатьох блищали сльози. Невдовзі всі розійшлися. Пішли й музиканти. Інструменти вони дбайливо поклали у футляри й залишили …
Дуже позитивна казочка Юрія Ярмиша, яку з радістю послухають чи прочитають дошкільнята і молодші школярі. Та й дорослим, думаю, буде цікаво дізнатися щось новеньке! Казка про те, як дружба може вплинути на самопочуття і поведінку, на настрій свій і оточуючих. Читайте кращі казки для дітей разом із МегаЗнайка! Трамвай і Щиглик. Юрій Ярмиш Був собі …
На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться палах-куче вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б’ється серце з цим …
В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий. Одного разу поїхав Працьовитий у поле — землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати… Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буряками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого. …
Борщ зі скибкою свіжого хліба. Василь Сухомлинський Докладніше »
Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко. Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла. – Мамо, он яєчко по стежинці котиться, – сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір? – Біле, як сніг, – сказала квочка. – А сніг який? – спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, …
Жили собі два Івани. Два мрійники. Хотіли для людей добро зробити, героями називатися. От перший Іван мріяв-мріяв та й надумав – час починати. Виліз на високу гору – щоб усім його видно було, сів на камінь і чекає, коли покличуть люди на подвиг, героєм наречуть. А другий Іван підвівся та й пішов собі вперед – …
Два Івани. Юрій Ярмиш Докладніше »
Дуже цікаві оповідання Василя Сухомлинського про кругообіг води у природі. Краплина роси. Василь Сухомлинський Рано-вранці на квітці троянди прокинулась Краплина роси. — Як я тут опинилась? — думає Краплина. — Увечері я була високо в небі. І захотілось їй знову в небо. Пригріло Сонечко. Випарувалась Краплина, піднялась високо-високо у блакитне небо, до самого Сонечка. А …
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу сюди прийшов хлопчик, який любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, коли я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне дуже». Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло та …
Петро й Степан працювали в полі. Коли це бачать: у селі пожежа. І здається їм, що горить саме там, де вони живуть, Петро й Степан. — Це, мабуть, наші хати горять,— каже Петро. — Їдьмо скоріше додому,— каже Степан. Та й запріг коней у воза. Петро й Степан погнали коней до села. В’їхали в село, …
У жарку літню днину пішов Ледар до лісу. Ліг на тінистій галявині й заснув у м’якій траві. Доки він спав, Сонце піднялось у саму височінь. На галявині затанцювали сонячні промені. Ледар відчув, як Сонце припікає в голову і в ноги. Піднятися б Ледареві й лягти в тінь, на прохолодну траву, але ж ліньки. Каже Ледар …
Колись дуже давно у одному маленькому королівстві зникло літо. Весь час там було прохолодно та сіро і ніхто не міг дати на те ради. Просто так сталося, що одного року після весни не настало літа. І тривало це дуже багато років. Птахи і метелики деякий час чекали на нього, але й вони не могли витримати …
Жили собі бульбашка, соломинка й личак. Якось пішли вони в ліс дрова рубати. Дійшли до річки і не знають, як через річку переправитись. Личак каже бульбашці: — Бульбашко, давай ми на тобі перепливемо . — Ні личаку, нехай соломинка перекинеться з берега на берег, тоді ми й переберемося. Соломинка перекинулась, личак пішов, а вона переломилася. …
Цікава казка українською мовою “Хоробрий олов’яний солдатик” Г. К. Андерсена. Переклад з датської. Хоробрий олов’яний солдатик. Г. К. Андерсен Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків – двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім – дуже гарні! Їх одержав хлопчик в …
Жила собі на світі циганська голка. Вона уявляла себе такою тонкою і так пишалася, ніби була справжньою швацькою голкою. – Будьте уважні, бо ви мене тримаєте,– сказала циганська голка пальцям, які вийняли її з шухлядки.– Не впустіть мене. Якщо я впаду на підлогу, мене, напевне, ніхто не знайде, я така тонка! – Та невже! – …
Циганська голка (Г. Х. Андерсен) Докладніше »
Кожен раз, як помирає добре, гарне дитя, з неба спускається божий ангел, бере дитя на руки і облітає з ним на своїх великих крилах всі його улюблені місця. По дорозі ангел з дитиною набирають цілий букет різних квітів і беруть їх з собою на небо, де вони розквітають ще пишніше, ніж на землі. Бог притискає …
Найласкавіші руки. Василь Сухомлинський Маленька дівчинка приїхала з мамою до великого міста. Пішли вони на базар. Мама тримала доньку за руку. Дівчинка побачила стільки цікавого, що від радощів заплескала в долоні і… — загубилася в натовпі. Загубилася й заплакала. — Мамо! Де моя мама? Люди обступили дівчинку, питають: — Як тебе звати, дівчинко? — Олею. — …
Серед поля стоїть маленька хатина. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать: до хатини біжить ще …
Красиві слова і красиве діло. Василь Сухомлинський Докладніше »
Було собі на світі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке. Але воно думало, що воно дуже велике, і гордовито задирало голову. Ось так. І була в нього мама. Мама його дуже любила. Мама була ось така. Мама годувала його черв’яками. І були ці черв’яки ось такі. Одного разу наскочив на маму Чорний кіт і погнав …
Не світить більше сонце на небі. Ні сонця, ні хмар, навіть здається, що й небесної блакиті немає більше над селом. Не співають пташки у садках. Нема ні пташок, ні пташиних гнізд, ні ягід, ні листя… Не усміхається більше сусідська хата, коли подивитися на неї через тин. І отой будиночок, що праворуч, не усміхається, і з …
