Вишиванка — символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставиться до вишиванок, як до святині. Вони передаються з покоління в покоління як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали нареченим сорочки на знак вірності та кохання.
Мета роботи: формувати уявлення дітей про національний одяг українців, зокрема вишиванки; розвивати творчу уяву та фантазію, дрібну моторику рук, зорову увагу та памʼять; навчати дітей охайно та точно розфарбовувати елементи, не виходячи за контур, рухаючи олівець в одному напрямку; виховувати шанобливе ставлення до культурних надбань українського народу, любов до України, бажання носити вишиванки у святкові дні та будні.
Розквітла вишиванка кольорами,
Орнаментами душу зігріва.
У цій сорочці все – і погляд мами,
І батькові наставницькі слова,
І пісня українська колискова,
Й світанки фантастичні на полях…
Я вишиванку одягаю знову,
І серце в грудях – наче вільний птах!
Автор: Вікторія Чорній
