6. Авва продовжує шукати рибалку
Наступного дня рано-вранці Авва знову збігла на високу гору і почала нюхати вітер. Вітер був з півдня. Авва нюхала довго і нарешті заявила:
— Пахне папугами, пальмами, мавпами, трояндами, виноградом і ящірками. Але рибалкою не пахне.
— Понюхай-но ще! — сказала Бумба.
— Пахне жирафами, черепахами, страусами, гарячими пісками, пірамідами… Але рибалкою не пахне.
— Ти ніколи не знайдеш рибалки! — із сміхом сказала Хро-Хро — Було б не вихвалятись!
Авва не відповіла. Але наступного дня рано-вранці вона знову збігла на високу гору і аж до вечора нюхала повітря. Пізно ввечері вона примчалась до лікаря, що спав разом з Пентою.
— Вставай, вставай! — закричала вона.— Вставай! Я знайшла рибалку! Та прокинься ж! Годі спати. Ти чуєш — я знайшла рибалку! Я чую його запах. Так, так! Вітер пахне табаком і оселедцем!
Лікар прокинувся і побіг за собакою.
— З-за моря дме західний вітер,— кричала собака,— і я чую запах рибалки! Він за морем, на тому березі. Швидше, швидше!
Авва так голосно гавкала, що всі звірі кинулись бігти на високу гору. Поперед усіх — Пента.
— Швидше біжи до моряка Робінзона! — закричала лікареві Авва,— і проси, щоб він дав тобі корабель, і швидше, бо буде пізно!
Лікар зразу ж кинувся бігти до того місця, де стояв корабель моряка Робінзона.
— Здрастуй, моряк Робінзон! — гукнув лікар.— Зроби ласку, позич твій корабель! Мені знов треба вирушити в море в одній дуже важливій справі!
— Будь ласка,— сказав моряк Робінзон.— Тільки гляди не попадайся піратам! Пірати страшні лиходії, розбійники! Вони візьмуть тебе в полон, а мій корабель спалять або потоплять!
Але лікар не слухав моряка Робінзона. Він скочив на корабель, посадовив Пенту і всіх звірів і помчався у відкрите море.
Авва збігла на палубу і крикнула лікареві:
— Заксара! Заксара! Key!
Собачою мовою це значить:
«Дивись на мій ніс! На мій ніс! Куди поверну я ніс, туди й веди свій корабель!»
Лікар розпустив паруси, і корабель побіг ще швидше.
— Мерщій, мерщій! — кричала собака.
Звірі стояли на палубі і дивилися вперед — чи не побачать вони рибалки?
Але Пента не вірив, що його батько може знайтись. Він сидів, похнюпивши голову, і плакав.
Настав вечір. Стало темно. Качка Кіка сказала собаці:
— Ні, Авво, тобі не знайти рибалки! Шкода бідного Пенту, та що поробиш — треба вертатись додому.
І потім звернулась до лікаря:
— Лікарю, лікарю! Поверни свій корабель! Їдьмо назад. Ми й тут не знайдемо рибалки.
Раптом сова Бумба, яка сиділа на щоглі і дивилася вперед, закричала:
— Я бачу перед собою велику скелю — он там, далекодалеко!
— Швидше туди!— закричала собака.— Рибалка там, на скелі. Я чую його запах… Він там!
Незабаром усі побачили, що з моря стирчить скеля. Лікар спрямував корабель просто до цієї скелі.
Але рибалки ніде не було видно.
— Я так і знала, що Авва не знайде рибалки! — із сміхом сказала Хро-Хро.— Не розумію, як ото лікар міг повірити такому хвалькові!
Лікар збіг на скелю і став кликати рибалку.
Але ніхто не відгукнувся.
— Гин-гин! — кричала Авва.
— Гин-гин! — кричали Бумба і Кіка.
«Гин-гин» по-звіриному значить «агов».
Але тільки вітер шумів над водою та хвилі з гуркотом розбивалися об каміння.