Вірші про дитячі малюнки, творчість.

Він образився дарма. Євген Бандуренко

Вбіг з альбомом нерозлучним
Вова в батьків кабінет:
— Ось поглянь, — гукнув він гучно,
Змалював я твій портрет!

Тато глянув; — Що ж, чудово!
Тільки що це за дива?
Чом, скажи, у мене, Вово,
Зеленаста голова?

Посміхнулись очі хитрі:
— Ти образився дарма!
Що поробиш — на палітрі
фарби лисої нема!.

Він образився дарма

Зелений гребінець. Петро Ребро

Ми півника малюємо.
Стоїть він на горбку
й, дугою шию вигнувши,
Кричить «ку-ку-рі-ку!».
На ніженьках у півника –
Сап’янці золоті.
На крилах – синє пір’ячко.
Зелене – на хвості.
А знаєш, чом у півника
Зелений гребінець?
Тому, що загубили ми
Червоний олівець.

Півень. Тамара Коломієць

Немає пластиліну?
Дістану добру глину.
Із неї виліплю курчат
І півня-забіяку.

Курчата всі навтікача
Від півня з переляку.
Тоді зліплю я квочку
І посаджу в куточку.

– Квох-квох! – вона позве малих
І гордо стане поміж них.

А півень лапами гребне:
– Ко-ко!.. Знайду зернята…
Ану ж бо слухайте мене,
Бо треба слухать тата!..

Подарунок. Тамара Коломієць

Готувався подарунок —
із хатинкою малюнок.
Сіра мишка малювала,
тільки не розфарбувала.

Потрудилась,— і під гірку
заховалася у нірку.
Жовте вибігло курча:
— Тут чогось не вистача!

Де тут сонце угорі?
Де кульбаби у дворі?
Пензлик з фарбами дістану —
веселіш довкола стане!

Жабеня спішить зелене:
— Є тут пензлик і для мене!
І травичку, і ялинку,
дах високий на будинку,
і кульбабчині листки
розмалюю залюбки.
А метелик синюватий
взявся небо фарбувати.

Це робота не проста —
височезна ж висота!
Та у нього крильця є —
він до неба дістає.

По травинці, по билинці
із крапинками на спинці
пнеться сонечко маленьке,
червоненьке і кругленьке:
між цієї ось травички
будуть спілі полунички!
В золотистому пилку,
у брунатнім кожушку
під хатинкою бджола
працювала і гула:
— Ось коричнева нора,
ось грибок біля двора…
От дарунок так дарунок!
От малюнок так малюнок!

Мишка глянула з нори:
— Дуже гарні кольори!
Хто назве їх по порядку,
той відчинить диво-хатку!

Розмальований метелик. Григорій Пономаренко

Я метелика малювала,
Крильця білі-білі
Я йому розмалювала
Фарбами своїми.

Навкруги червоно-сині
Обідки зробила.
А серединку такою,
Як була, лишила.

Зверху дала голубого,
Мов шматочок неба.
І метелик — кольоровий,
Кращого не треба.

Фіолетові заграви. Ганна Чубач

Фіолетові заграви
Фарбували в лузі трави,
Фіолетовий фломастер
Фарбувати також майстер.
Фіолетові фіалки
Фарбував для нас, Оксанко.

Художник. Валентина Чорна

Ми з сестричкою одні
В татовій кімнаті.
Захотілося мені
Змалювати Катю.

Я папір у татка взяв,
Олівці і раму…
Каті хустку пов’язав
Так, як носить мама.

На стілець я посадив
Дівчинку Катрусю.
І портрет умить зробив.
Гляньте—не хвалюся:

Ось сидить біля вікна
Дівчинка пригожа…
Тільки сердиться вона
Каже: „Я не схожа!”