Вірші про страх, про боягузів і сміливців

Кожна людина чогось боїться. Хтось боїться павуків, хтось мишок, хтось тіней у темряві. Дорослі бояться за своїх діток. Тварин теж бояться. Страх у них викликають ті, хто може позбавити їх життя, забрати домівку, або ж той, хто більший і сильніший.  Зі страхом потрібно боротись, його слід перемагати.
Збірник віршів про сміливих, відважних, хто вміє побороти страх. І вірші про боягузів, яким ще потрібно навчитись боротись зі своїми страхами. Вірші із цієї сторінки покликані не налякати, а навпаки, навчити дітей не боятися поглянути своєму страхові в очі. Веселі, повчальні, цікаві твори для допитливих дітей, батьків, вчителів, вихователів.

Боягузь. Галина Малик

Я вночі всього боюсь,
бо живе десь
Боягузь!
Тільки я лягаю спати,
починає він зітхати,
під вікном сховатися,
з мене насміхатися.
То дверима —
рип-рип,
то у шафі —
скрип-скрип!
Я під ковдрою лежу.
Я від страху
весь дрижу!
Дріб зубами вибиваю:
Боягузя уявляю.
І не можу ні на мить
Боягузя уявить!
Та нарешті я підвівся,
в шафі все передивився,
перевірив чобіток,
озирнувся у куток…
А в кутку сидить, дивлюсь,—
БО-Я-ГУЗЬ!
Він устав,
хвіст підняв
і сказав тихенько:
— Н-няв!

Бах і Бух. Галина Малик

Два мисливці — Бах і Бух —
полювать пішли на луг.
Поміж трав у лузі
причаїлись друзі.
Аж повзе на них
ТАКЕ!!!
Ще й лякає:
— Скрек-ке-ке!
Бах шепоче Буху:
— Б-бах його по вуху!
Каже Бух:
— Не б-бійся, Бах,
б-бух сміливо по зубах!
А чудовисько на них:
ПЛИГ!
Як помчали Бух і Бах —
стали аж у комишах.
Потім довго дивувались,
що від смерті врятувались.
І не знають до цих пір,
що то був за лютий звір?!

Відважний. Наталя Марченко

Хто відважно у пітьмі вперто йде до цілі?
Зачаїлись у вікні тіні чорно-білі,
по підлозі клаца кіт кігтями міцними,
біля стелі жметься страх з чорними очима…
Тато спить, і мама спить! Спить уся планета!
Лиш Юрко відважно йде сам до туалету!

Зайчик і жабка. Олександр Олесь

Глянув зайчик на бузок
І угледів жабку,
Потихеньку підійшов
Та й смикнув за лапку.

А зелена жабка: “Ква!” —
З жаху затрусилась
Та з куща на землю — плиг!
Ледве не убилась.

Запросини. Галина Малик

— Сіра мишко — довгий хвостик,
ти приходь до мене в гості!
Поп’ємо з тобою чаю,
я для тебе прочитаю
гарну книжку про кота,
про рябого воркота.
Каже мишка — довгий хвостик:
— Я прийду до тебе в гості,
будем разом пити чай,
тільки…
книжку заховай!

Муха-звір. Платон Воронько

Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить,
Та як крикне: «Звір гарчить!» —
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха — звір.

Страх. Володимир Верховинець

Страх Страшкович Страховенко
На горищі здавна жив.
І щоночі страхагентом
Добросовісно служив.
Він спускався по драбині, аж вгиналися щаблі,
З рюкзаком страхів на спині,
Мов картини у Далі.
Надсилав страшні видіння
У дитячі тихі сни:
Павучища в павутинні,
Чорнокрилі кажани…
А про те, хто не боявся,
Відкоша давав йому,
Страх мерщій від тих ховався
На горище у пітьму.

Хто? Саша Чорний

Переклала з російської Наталя Забліла
Нумо, діти!
Хто найсміливіший в світі?
так і знав – у відповідь велике і мале:
Лев!
Лев? Ха-ха…
Легко славитись хоробрим,
Мавши лапи. мов корогви.
Ні, не лев і не слон…
За усіх найсміливіша
Миша!
я учора чудо бачив:
Сіло мишеня на тацю
і спокійно з’їло кришки,
Хоч і спала поруч кішка.
То як?

Хто живе за шафою. Сергій Цушко

– Матінко-матусю,
я темряви боюся,
прислухайся – за шафою
щось шарудить живе!
– Синочку мій! Не бійся,
над страхами посмійся –
там лагідний і добрий
домовичок живе.
– З домовичком, матусю,
я радо подружуся.
Чому він не виходить,
як світло увімкнеш?
– Бо він, хоч і грайливий,
але сором’язливий
і, як мені здається,
тебе боїться теж.

Шарудило. Анна Чубач