Лікар Айболить. Корній Чуковський. Частина 2. Пента і морські пірати

11. Біда за бідою

Звірі тихо зійшли на корабель, тихо підвели чорні паруси і тихо попливли по хвилях. Пірати нічого не помітили.

І раптом трапилась велика біда.

Справа в тому, що свинка Хро-Хро застудилась, в неї стався нежить. У ту саму хвилину, коли лікар намагався нечутно пропливти мимо піратів, Хро-Хро голосно чхнула. І раз, і другий, і третій.

Пірати почули: хтось чхає. Вони вибігли на палубу і побачили, що лікар захопив їхній корабель.

— Стій! Стій! — загукали вони і пустилися за ним навздогін.

Лікар розпустив паруси. .От-от пірати доженуть їхній корабель. Але він мчиться вперед і вперед, і потрошку пірати починають відставати.

— Ура! Ми врятовані! — вигукнув лікар.

Але тут головний пірат Бармалей підвів свій пістолет і стрельнув. Куля влучила в груди Тягништовхаєві. Тягништовхай захитався і впав у воду.

— Лікарю, лікарю, поможіть! Я тону!

— Бідний Тягништовхай! — скрикнув лікар.— Протримайся ще трохи на воді! Зараз я тобі допоможу.

Лікар спустив паруси, зупинив корабель і кинув Тягништовхаєві мотузку.

Тягништовхай вчепився в неї зубами. Лікар витяг пораненого звіра на палубу, перев’язав йому рану і знову рушив у путь. Та було вже пізно: пірати мчались на всіх парусах.

— Нарешті ми впіймаємо тебе! — горлали вони.— І тебе, і всіх твоїх звірів! Там, на щоглі, в тебе сидить добряча качечка! Скоро ми засмажимо її. Ха-ха, це буде смачна страва. І свинку ми теж засмажимо. Ми давненько не їли свинини! Сьогодні ввечері в нас будуть свинячі котлети. Хо-хо-хо! А тебе, лікариську, ми зв’яжемо мотузками і кинемо в море — до зубатих акул!

Хро-Хро почула ці слова і заплакала.

— Бідна я, бідна! — казала вона.— Я не хочу, щоб мене засмажили і з’їли пірати!

Авва теж заплакала — їй шкода було лікаря:

— Я не хочу, щоб його проковтнули акули!