Лікар Айболить. Корній Чуковський. Частина 2. Пента і морські пірати

10. Чому повтікали щури

Нелегко було журавлям тягти за собою важкий корабель. За кілька годин вони так стомилися, що мало не впали в море. Тоді вони підтягли корабель до берега, попрощалися з лікарем і полетіли собі на рідне болото.

Лікар довго махав їм услід хусткою.

Але тут до нього підійшла сова Бумба і сказала:

— Поглянь-но туди. Бачиш — там на палубі щури! Вони стрибають з корабля просто в море і пливуть до берега один за одним!

— От і добре! — сказав лікар.— Щури шкідливі, і я не люблю їх.

— Ні, це дуже погано! — зітхнувши, сказала Бумба.— Адже щури живуть внизу, в трюмі, і ледве тільки на дні корабля з’явиться теча, вони бачать цю течу раніш за всіх, стрибають у воду і пливуть просто до берега. Значить, наш корабель потоне. Ось послухай сам, що говорять щури.

Саме в цей час з трюма вилізли два щури, старий та молодий. І старий щур сказав молодому:

— Вчора ввечері йду я до себе в нірку, коли це бачу — в щілину так і цебенить вода. Ну, думаю, треба тікати. Завтра цей корабель потоне. Тікай і ти, поки не пізно.

І обидва щури кинулися в воду.

— Так, так,— скрикнув лікар,— я згадав! Щури завжди тікають перед тим, як кораблеві потопати! Ми зараз же повинні тікати з корабля, інакше ми потонемо разом з ним! Звірі, за мною! Швидше! Швидше!

Він зібрав свої речі і швидко збіг на берег. Звірі поспішили за ним. Довго вони йшли піщаним берегом і дуже втомилися.

— Сідаймо і відпочиньмо,— сказав лікар.— І поміркуймо, що нам робити.

— Невже ми тут залишимось на все своє життя? — сказав Тягништовхай і заплакав.

Рясні сльози так і котилися з усіх його чотирьох очей.

І всі звірі почали плакати разом з ним, бо їм усім кортіло повернутися додому.

Та раптом прилетіла ластівка.

— Лікарю, лікарю! — закричала вона.— Трапилось велике нещастя: твій корабель захопили пірати!

Лікар схопився на ноги.

— Що вони роблять на моєму кораблі? — спитав він.

— Вони хочуть пограбувати його,— відповіла ластівка.— Біжи швидше й прожени їх звідтіля!

— Ні,— сказав лікар з веселою усмішкою,— проганяти їх не треба. Хай собі пливуть на моєму кораблі. Далеко не запливуть, ось побачиш! Краще ходімо, і поки вони не помітили, візьмімо собі в обмін їхній корабель. Ходім і захопимо корабель піратів!

І лікар помчався по берегу. За ним — Тягништовхай і всі інші звірі.

Ось і піратський корабель. На ньому нема жодної людини. Всі пірати — на Айболитьовому кораблі.

— Тихше, тихше, не шуміть! — сказав лікар.— Пробираймось тихесенько на піратський корабель, щоб ніхто не побачив нас!

Поділіться з друзями:

Прокрутити вгору