Лікар Айболить. Корній Чуковський. Частина 1. Подорож до країни мавп

2. Мавпа Чичи

Одного вечора, коли всі звірі спали, до лікаря хтось постукав.

— Хто там? — спитав лікар.

— Це я,— відповів тихий голос.

Лікар відчинив двері, і до кімнати ввійшла мавпа, дуже худа й брудна. Лікар посадив її на диван і спитав:

— Що в тебе болить?

— Шия,— сказала вона і заплакала.

Тут тільки лікар побачив, що в неї на шиї велика мотузка.

— Я втекла від злого шарманщика,— сказала мавпа і знову заплакала.— Шарманщик бив мене, мучив і всюди тягав за собою на мотузці.

Лікар узяв ножиці, перерізав мотузку і помастив мавпі шию такою доброю маззю, що шия відразу перестала боліти. А потім він скупав мавпу в ночвах, дав їй попоїсти і сказав:

— Живи в мене, мавпо. Я не хочу, щоб з тебе знущались.

Мавпа була дуже. рада. Але коли вона сиділа за столом і гризла великі горіхи, що ними її почастував лікар, до кімнати вбіг злий шарманщик.

— Віддай мені мавпу! — закричав він.— Ця мавпа моя!

— Не віддам! — сказав лікар.— Нізащо не віддам! Я не хочу, щоб ти мучив її.

Оскаженілий шарманщик хотів схопити лікаря за горло.

Але лікар Айболить спокійно сказав йому:

— Забирайся геть зараз же! А якщо ти битимешся, я покличу собаку Авву, і вона покусає тебе.

Авва вскочила до кімнати і грізно сказала:

— Рррр…

Звіриною мовою це значить:

«Тікай, бо вкушу!»

Шарманщик злякався і втік не озираючись. Мавпа залишилась у лікаря. Звірі скоро полюбили її і назвали Чичи. Звіриною мовою «чичи» значить «молодчина».

Як тільки Таня й Ваня побачили її, вони в один голос вигукнули:

— Ах, яка вона мила! Яка чудова!

І зразу ж почали гратися з нею, як з своєю найкращою подружкою. Вони гралися і в квача, і в м’яча, а потім усі троє побралися за руки і побігли на берег моря, і там мавпа навчила їх танцювати веселий мавпячий танок, який звіриною мовою зветься «ткелла».