Лікар Айболить. Корній Чуковський. Частина 1. Подорож до країни мавп

6. Ластівка

Якось увечері сова Бумба сказала:

— Хто це там шкребеться за дверима? Начебто миша.

Всі прислухались, але нічого не почули.

— За дверима нікого нема! — сказав лікар.— Це тобі так здалося.

— Ні, не здалося,— заперечила сова.— Я чую, що хтось шкребеться. Це миша або птиця. Вже ж ви можете мені повірити. Ми, сови, чуємо краще, ніж люди.

Бумба не помилилась.

Мавпа відчинила двері і побачила на порозі ластівку.

Ластівка — взимку! Що за дивина! Адже ластівки не переносять морозу і, як тільки надходить зима, відлітають у теплу Африку. Бідна, як їй холодно! Вона сидить на снігу і тремтить.

— Ластівко! — гукнув лікар.— Ввійди до кімнати і обігрійся біля грубки!

Спочатку ластівка боялась увійти. Вона побачила, що в кімнаті лежить Крокодил, і думала, що він її з’їсть. Але мавпа Чичи сказала їй, що цей Крокодил дуже добрий. Тоді ластівка влетіла до кімнати, сіла на спинку стільця, оглянулася навколо і спитала:

— Чируто кісафа мак?

Звіриною мовою це значить:

«Скажіть, будь ласка, чи не тут живе славнозвісний лікар Айболить?»

— Айболить — це я,— сказав лікар.

— У мене до вас велике прохання,— сказала ластівка.— Ви повинні якнайшвидше поїхати до Африки. Я навмисно прилетіла з Африки, щоб покликати вас туди. Там, в Африці, живуть мавпи, і тепер ці мавпи хворі.

— Що в них болить? — спитав лікар.

— У них болить живіт,— сказала ластівка.— Вони лежать на землі і плачуть. Є тільки одна людина, яка може їх порятувати,— це ви. Беріть з собою ліки, і їдьмо до Африки! Якщо ви не поїдете до Африки, то всі мавпи помруть.

— Ах,— сказав лікар,— я з радістю поїхав би до Африки! Я люблю мавп, і мені шкода, що вони хворі. Але я не маю корабля. Адже для того, щоб поїхати до Африки, треба мати корабель.

— Бідні мавпи! — сказав Крокодил.— Якщо лікар не поїде до Африки, всі вони повинні вмерти. Тільки він один може вилікувати їх.

І Крокодил заплакав такими великими сльозами, що по підлозі потекли два ручаї.

Раптом лікар Айболить скрикнув:

— Все ж таки я до Африки поїду! Все ж таки я вилікую хворих мавп! Я згадав, що в мого знайомого моряка Робінзона, якого я колись врятував від злої лихоманки, є чудовий корабель.

Він узяв капелюх і пішов до моряка Робінзона.

— Добридень, моряк Робінзон! — сказав він.— Будь ласка, дай мені твій корабель. Я хочу поїхати до Африки. Там, неподалік від пустелі Сахари, є чудесна Країна Мавп.

— Гаразд,— сказав моряк Робінзон.— Я дам тобі корабель з охотою. Адже ти врятував мені життя, і я радий зробити тобі послугу. Тільки гляди привези мій корабель назад, бо іншого корабля в мене нема.

— Обов’язково привезу,— сказав лікар.— Не турбуйся. Мені б тільки до Африки з’їздити.

— Бери, бери! — повторив Робінзон.— Тільки гляди не розбий його об підводне каміння!

— Не бійся, не розіб’ю,— сказав лікар, подякував моряку Робінзону і побіг додому.

— Звірі, збирайтеся! — гукнув він.— Завтра ми їдемо до Африки!

Звірі дуже зраділи, почали стрибати по кімнаті, плескати в долоні. Найбільш за всіх зраділа мавпа Чичи:

— Їду, їду в Африку,
в Африку мою!
Знов я буду в Африці,
в рідному краю!

— Так! — сказав лікар і міцно потиснув їм руки.— До побачення, дорогі друзі! Ви залишитесь тут і глядітимете мій город і садок. Ми незабаром повернемось! І я привезу вам з Африки чудовий подарунок.— А нас?! — закричали Таня й Баня.— Невже ми залишимося тут без тебе?— Я не всіх звірів візьму в Африку,— сказав лікар Айболить.— Їжаки, кажани та кролі повинні залишитись тут, у моєму домі. Разом з ними зостанеться й кінь. А візьму я з собою Крокодила, мавпу Чичи й папугу Карудо, бо вони родом з Африки: там живуть їхні родичі, брати та сестри. Крім того, я візьму з собою Авву, Кіку, Бумбу і свинку Хро-Хро.

Лікар Айболить. Корній Чуковський

Таня й Ваня похнюпили голови. Але подумали трохи й сказали:

— Нічого не поробиш: ми ще маленькі. Щасливої дороги! До побачення! А коли ми підростем, ми неодмінно поїдемо з тобою мандрувати.

— Аякже! — сказав Айболить.— Вам треба тільки трошечки підрости.