Що то є за днина,
Що то є за свято,
Що сюди зійшлося
Гостей так багато?
Знаю, що за днина,
І всім варт це знати:
Прийшли всі люди
Мамі честь віддати.
Бо матуся рідна
Для дітей працює,
Сорочинку шиє,
Бавить їх, годує.
Як вони веселі,
Матінка радіє,
Як їм щось бракує,
Помогти уміє.
Знаю, сестро, знаю:
Матінка єдина
Трудиться всю днину
Для дочки й для сина.
В радості і в смутку
Завжди з діточками;
Все, що тільки маєм,
Маємо від мами.
Ось ці чоботятка
І вся одежина,
їх мені старала
Матінка єдина.
А всі ці прикраси
І вишивка-чічка!
Не одна матусі
Зійшла при них нічка.
А чуєш, як в грудях
Нам б’ється серденько?
Те серце дала нам
Також рідна ненька!
Я знаю! Тим серцем
Ми маємо жити,
І Бога, і маму,
Край рідний любити.
За всі тії труди,
Що нам дала мати,
Прийшли ми всі нині
Її шанувати.
За всю важку працю,
За всі її труди
Бодай одна днина
Хай святом їй буде!