Оповідання про осінь

Оповідання про осінь для допитливих дітей. Цікаві і захоплюючі оповідання про осінь поведуть дітей у чарівний світ осінньої природи. Вони оповиті сумовито-задумливим осіннім настроєм. Хоча часто осінні оповідання бувають веселими, гумористичними.

Осінні оповідання. Володимир Пархоменко

Осінні оповідання для дітей “На зимові квартири”, “Борсуки”, “Осінні квіти”. Збірник оповідань про осінь, про зміни в природі восени. Оповідання про життя тварин, птахів, рослин в осінню пору. Цікаві і пізнавальні оповідання для допитливих дітей, батьків, вчителів. На зимові квартири. Володимир Пархоменко Пізня осінь. Все частіше вночі на землю спадають листобійні приморозки. Вранці довго клубо-чаться …

Осінні оповідання. Володимир Пархоменко Докладніше »

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко

Погляньте, який кольористий стоїть лiс! Влiтку вiн був зелений, а зараз осiнь, i листя пожовкле. Нiби хтось пофарбував лiс у таку свiтло-жовту фарбу. А пiдiйдiть ближче: одне дерево жовтувате, iнше темнiше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пiшли хлоп’ятка в лiс гуляти. Весело бiгати по м’якому й жовтому листю. Шелестить пiд ногами. …

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко Докладніше »

Жовкне листя. Олександр Копиленко

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, …

Жовкне листя. Олександр Копиленко Докладніше »

Тихе полювання. Володимир Пархоменко. Оповідання

Оповідання про гриби, про осінню прогулянку по лісу і повну корзину осінніх дарунків. Тихе полювання. Володимир Пархоменко Сьогодні вас чекає особливе полювання. Виходьте в ліс не з рушницею, а з простеньким кошиком та невеличким ножем. Дичина від вас нікуди не втече. Ось і знайомий ліс. Рівними рядками виструнчились зелені сосни. Поміж ними — берізки, кремезні …

Тихе полювання. Володимир Пархоменко. Оповідання Докладніше »

Ластівки прощаються з рідни краєм. Василь Сухомлинський

Багато років під стріхою однієї хатини жили ластівки. Весною вони повертались з вирію, ластів’ят виводили, а восени відлітали в теплі краї. У хатині жили батько й мати, була в них дівчинка Оленка. Вона з нетерпінням чекала теплого весняного дня, коли з’являються ластівки. Це було для Оленки справжнім святом. Улітку дівчинка любила дивитись, як ластівки годують …

Ластівки прощаються з рідни краєм. Василь Сухомлинський Докладніше »

За порогом осені. Слабошпицький Михайло

Якось уранці Сашко виглянув у вікно й побачив, що на дорозі вже не гурчать натужно вантажівки з буряками. Тільки коли-не-коли проторохкотить яка порожняком і лінькувато відбіжать до дворів обважнілі за літо кури, що шукають собі всяку поживу. І городину всю вже позбирали. Тільки картоплиння та гарбузове гудиння полишилося маленькими острівцями серед незвично чорної землі. І …

За порогом осені. Слабошпицький Михайло Докладніше »

Вересень. Віталій Біанкі

Все частіше починає хмуритися небо, реве вітер. Підійшов перший місяць осені. У осені свій робочий розклад, як у весни, тільки навпаки. Вона починає з повітря. Високо над головою поволі починає жовтіти, червоніти, буріти лист на деревах. Як тільки листя стане не вистачати сонечка, вони починають в’янути і швидко втрачають свій зелений колір. У тому місці, …

Вересень. Віталій Біанкі Докладніше »

Хто ж винен. Юрій Старостенко

От і настала рання осіння пора… Ходить Мишко лісом і кличе: – Зозулько-о-о!.. – Послухав трохи і знов товстим голосом: – Зозулько-о-о!.. Давніш, було, й відгукнеться зозуленька: «Ку-ку». А тепер її не чути. Тільки старенький єнот хлюп-хлюп у воді: корінці на сніданок миє. – Яка тобі зозуленька? – питається він Мишка. – Вона ще на …

Хто ж винен. Юрій Старостенко Докладніше »

Кленчук. Микола Магера

Кленчук. Микола Магера

Уздовж тротуару хизувалися своїм темно-зеленим лапатим листям розлогі каштани. Всю весну кохали їх очима люди. Бо ж як тільки сонечко обцілує пишні бруньки, пустунка-хмара вмиє їх теплим дощем, а весняний легіт висушить блакитним рушником, витягають вони з довгих клейких рукавів вкриті ніжним сизим пухом рученята-листочки, які затискують у долонях зелені свічки. Одного теплого ранку сонце …

Кленчук. Микола Магера Докладніше »

Тополя. Микола Магера

Букет для мами. Розмальовка з квітами

Росла собі край дороги тополя все вгору та вгору. Мимо неї вдень і вночі стрімголов мчали таксі, вантажні автомашини, автобуси, ліниво повзли трактори з причепами, обкутували їдким димом мотоцикли і мопеди. Дорога гула, ревла, стогнала. А тополя то припадала пилом, то вмивалася дощами, то обсушувала свої листочки на сонці. Звикли до неї водії і пішоходи, …

Тополя. Микола Магера Докладніше »

Немов крило вивільги. Василь Сухомлинський

Немов крило вивільги. Василь Сухомлинський

Оповідання про осінні сни клена. Цікаве оповідання для дітей про природу від майстра слова, великого педагога Василя Сухомлинського. *** Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять. – Дивіться, діти: клен …

Немов крило вивільги. Василь Сухомлинський Докладніше »

Збірка оповідань про птахів восени. Володимир Пархоменко

Оповідання про підготовку птахів до зими, про осінню природу. А ви знали, що птахи також бувають хутровими? Читайте оповідання “Лісові кулики”, “Дрімлюга”, “Лісові кулики”. Лісові кулики. Володимир Пархоменко Перед лісом лежало поле. Густа щітка оксамитової озимини була вкрита холодною росою, що впала на землю з передранкового туману. Сонце ще не сходило, але край неба вже …

Збірка оповідань про птахів восени. Володимир Пархоменко Докладніше »

Їжаки готують постіль. Володимир Пархоменко

Увечері поверталися ми з полювання. Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі берізки. Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям. Це їжачок злякався світла, шуму мотора і завмер на дорозі. Трохи …

Їжаки готують постіль. Володимир Пархоменко Докладніше »

Осінь без смутку. Олег Погинайко

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав – не знали. Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости …

Осінь без смутку. Олег Погинайко Докладніше »

Дід Осінник. Василь Сухомлинський

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже: — Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. …

Дід Осінник. Василь Сухомлинський Докладніше »

Чи далеко до осені. Василь Чухліб

Лелека живе на старому в’язі. З лелечихою і лелеченятами. Прибігають до в’яза Тарасик, і Гриць, і Миколка, й Тетянка. Витанцьовують під в’язом і гукають: —    Лелеко, лелеко, до осені далеко? Лелека, задерши дзьобату голову, незмигливо дивиться на дітей. А потім починає клекотати. Про що він клекоче? Спробуй, розбери. Лелека і лелечиха враз знімаються і летять …

Чи далеко до осені. Василь Чухліб Докладніше »

Осінь принесла золотисті стрічки. Василь Сухомлинський

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють. Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося …

Осінь принесла золотисті стрічки. Василь Сухомлинський Докладніше »

Я хочу сказати своє слово. Василь Сухомлинський

Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно. Учителька сказала дітям: — Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова. …

Я хочу сказати своє слово. Василь Сухомлинський Докладніше »