Оповідання про тварин

Ласочка. Григір Тютюнник

Ласочка. Григір Тютюнник

(Оповідання зі збірки “Ласочка”) Як сонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками, В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням, туркотіли припутні, вистукували дзьобами дятли, а іноді лунко тріщало галуззя і було чути: хро-хро… хря-хря… Арсен знав, що то вепри з виводками вепренят вертаються з …

Ласочка. Григір Тютюнник Докладніше »

Біла мара. Григір Тютюнник

Біла мара. Григір Тютюнник

(Оповідання зі збірки “Ласочка”) Не було ще такого літнього ранку — хіба вже каміння з неба,— щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає в кишеню …

Біла мара. Григір Тютюнник Докладніше »

Як спіймали розбишаку. Григір Тютюнник

Як спіймали розбишаку. Григір Тютюнник

(Оповідання зі збірки “Лісова сторожка”.) Якось уранці повернувся Данило од річки без риби й сказав Кузьці: — Завтра, Кузьмо, вставай раненько, підемо ловити великого розбишаку-соменка. Бач: вудки мені осьдечки порвав, як павутину.— І показав Кузьці порвані вудки. А було так. Піймався Данилові лящик невеличкий. Став тягти до берега, вже й рибину побачив — срібно так …

Як спіймали розбишаку. Григір Тютюнник Докладніше »

Нічний Злодій. Григір Тютюнник

Нічний злодій. Григір Тютюнник

(Оповідання зі збірки “Лісова сторожка”.) “Того разу ніч була темна та похмура. Накрапав дощ, і хмари повзли над лісом при самих вершечках дерев. Не видно було ні місяця, ані зір. Одно-крил спав, притулившись бочком до Кузьки, а Кузька, хоч лежав з заплющеними очима, ніяк не міг заснути. Тільки придрімне, чує: лоп-лоп! — і прокидається. А …

Нічний Злодій. Григір Тютюнник Докладніше »

Як фотографувати цуценятко. Чапек Карел

Як фотографувати цуцентко. Чапек Карел

Скажу відверто — важко. Це вимагає великої терпеливості як від цуценятка, так і від фотографа. Скажімо, сонце гарно світить на зворушливу сцену — цуценя біля миски з молоком. Кидаєшся вмить по фотоапарат, щоб увіковічнити цей видатний акт з песикового життя. А коли повертаєшся з апаратом — миска вже порожня. — Налийте мерщій Дарочці ще одну …

Як фотографувати цуценятко. Чапек Карел Докладніше »

Дарочка, або історія життя цуценяти. Чапек Карел

Дарочка, або історія життя цуценяти

Твори видатного чеського письменника про пригоди грайливого цуценяти зі збірки “Казки для Дарочки”. Переклад з чеської Петра Козланюка. 1986 рік, видавництво «Веселка». Дарочка – маленьке веселе цуценя. Розділ І Коли воно народилося, то це було отаке собі біле ніщо, яке вміщалося на долоні: а що мало воно пару чорних вушок, а позаду хвостик, то ми …

Дарочка, або історія життя цуценяти. Чапек Карел Докладніше »

Делька. Пилип Бабанський. Оповідання для дітей

Делька. Пилип Бабанський

Третій день штормить море. Ще недавно таке ніжне й блакитне, що маленька Оленька казала: «Мені хочеться погладити його», воно було тепер темне й похмуре, з білими баранцями на гребенях розгойданих хвиль. Хвиля за хвилею з шаленою люттю налітали на берег і, шкваркнувши об величезні, в безладді розкидані ніздрюваті камені, зі злісним шипінням відкочувались назад, щоб …

Делька. Пилип Бабанський. Оповідання для дітей Докладніше »

Обіцянка. Пилип Бабанський (оповідання)

Обіцянка. Пилип Бабанський

Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє. У що б не грали діти – і Булька тут. Якось повернувся Костик із школи, а в дворі граються хлопчики й дівчатка. – Давайте розділимось на дві команди: хто швидше естафету пронесе,- запропонував Костик. – Давай! – охоче …

Обіцянка. Пилип Бабанський (оповідання) Докладніше »

Сірко і шпак. Микола Магера (оповідання)

Біля цегляного хліва у дерев’яній буді живе собака Сірко. Весь чорний, ноги ж внизу білі, ніби взуті у світлі сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів. Його всі люблять. І він намагається віддячити за це і дорослим, і малюкам. Кожного, хто відчинить хвіртку і ступить на подвір’я, собака зустрічає по-різному: …

Сірко і шпак. Микола Магера (оповідання) Докладніше »

Повітряна доріжка. Н. В. Сладков

Повітряна доріжка. Н. В. Сладков

Річка замерзла вночі. А ніби нічого і не змінилося: як була тихою і чорної, так і залишилася тихою і чорної. Навіть качки помилилися: з кряканням розбіглися під гірку, з ходу кинулися та так і покотилися по льоду на животах! Я йшов по березі і дивився на чорний лід. І в одному місці помітив незрозумілу білу …

Повітряна доріжка. Н. В. Сладков Докладніше »

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко

Погляньте, який кольористий стоїть лiс! Влiтку вiн був зелений, а зараз осiнь, i листя пожовкле. Нiби хтось пофарбував лiс у таку свiтло-жовту фарбу. А пiдiйдiть ближче: одне дерево жовтувате, iнше темнiше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пiшли хлоп’ятка в лiс гуляти. Весело бiгати по м’якому й жовтому листю. Шелестить пiд ногами. …

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко Докладніше »

Знахідка. Микола Магера

У неділю сонячний день покликав Сашка і його тата в садок до роботи. Вони згортали перепріле за зиму торішнє листя кожен своїми граблями. Ще взимку батько виготовив для сина залізні граблі, лопату і сапу. Звичайно, кожна ця річ відрізнялася від справжньої лише трохи меншими розмірами. Сашкові граблі наче під нечутну музику танцювали між кущами смородини …

Знахідка. Микола Магера Докладніше »

Загибель шуліки. Володимир Пархоменко

Рано-вранці ми вийшли на полювання. Мій новий знайомий, колгоспний механік, добре знав ці місця і зразу повів мене у зарості чагарника на лісових куликів — вальдшнепів. Полювання почалось вдало. Ми підстрелили двох куликів. Ідемо й радіємо: і багато ж дичини принесемо сьогодні додому! Але радість наша була передчасна. Скільки ми потім не ходили, не підняли …

Загибель шуліки. Володимир Пархоменко Докладніше »

Їжаки готують постіль. Володимир Пархоменко

Увечері поверталися ми з полювання. Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі берізки. Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям. Це їжачок злякався світла, шуму мотора і завмер на дорозі. Трохи …

Їжаки готують постіль. Володимир Пархоменко Докладніше »