Зміст сторінки
Вірші Наталі Забіли, Грицька Бойка, Анатолія Камінчука та інших авторів про Свято 1 вересня, Першого дзвоника, про День знань про осінь. Вірші українською мовою для допитливих діток, для дошколяриків і молодших школярів.
1 Вересня. С. Гордієнко
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь – черв’ячок
Всіх вітає діточок!
Барвінок іде до школи. Богдан Чалий
Літо-літечко летіло,
Лепетало, лопотіло,
Гнало пагіння густе.
Наш город, мов гай, росте!..
Всяк до серця мав роботу
І трудився всмак, до поту,
Бігав, порпався, стрибав,-
Не злічити всіх забав.
Раптом – жайворонка голос.
Мов зерно розсипав колос.
Падав срібний голосок
На город і на лісок.
– Діти, діти, годі гратись!
– Час до діла, дітки, братись!
Книги, зошити беріть.
Завтра в школу! Фіть-фіть-фіть!
Буде школа в лісосмузі.
В ній директор – мудрий Крук.
Кандидат усіх наук.
Вас, Барвіночку Хрещатий,
Будуть Одуди навчати
І граматиці, й лічбі.
Щоб і людям, і собі…
Щоб, із буковок почавши,
До наук тягнувся завше
Наш Барвінок бойовий,
Що город уславив свій!
День знань. Ольга Науменко
(1 вересня)
Вже канікули скінчились,
Двері школи відчинились –
Звідусіль прямують діти
Та несуть портфелі й квіти.
Гучно дзвоники лунають,
Школярів усіх вітають,
Зустрічають першачків,
Що прийшли із дитсадків.
Всі сміються та радіють,
Адже добре розуміють,
Що навчання просвіщає,
У житті допомагає.
День такий знаменний. Грицько Бойко
Закінчилось літо.
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова! —
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання.
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється.
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Дзвоники. Анатолій Камінчук
Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.
До школи. Степан Жупанин
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
До школи. Микола Сингаївський
Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі.
До школи,
До школи,
До школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги,
До книги,
До книги
Душа поривається знов.
Дозріли калинові гронця
Над ними ясніє блакить
До сонця,
До сонця,
До сонця,
Як спів наша мрія летить.
Відколи, скажіть нам, відколи
Цей вересень з нами рідня?
До школи,
До школи,
До школи,
Ведуть нас дороги щодня.
Завтра до школи. Ганна Черінь
Торік я ще була мала,
Не діставала до стола,
То й клала на стілець підвишку –
Грубезну телефонну книжку.
А вчора стала до одвірка
(Це в нас така для мене мірка),
Дивлюсь – я виросла два інчі –
Хай книжку підкладають інші!
Я раптом виросла велика:
Не лізе ніжка в черевика,
Короткі стали спіднички,
Тріщать у плечах блюзочки!
Та маю я хорошу маму,
Що всякого купила краму:
Нові суконочки осінні,
І черевички теж нові,
Що витерплять моє носіння,
І спідничок нових аж дві!
Я з вечора книжки складала,
Гостренько олівці стругала,
І спать пішла якнайраніше,
Хай в школі буду розумніша!
Миколка-першокласник. Надія Кир’ян
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?”
Надходить осінь. Наталя Забіла
Веселе літо відцвіта,
пора його пройшла.
Хороша осінь золота
надходить спроквола.
В червоні й жовті кольори
вона фарбує лист.
От-от загляне й в табори,
покличе нас до міст.
І мимоволі кожен з нас
згадає залюбки
шкільні діла, знайомий клас,
і зошити, й книжки.
Ми зберемось біля кострів,
заведемо пісень,
щоб веселіше догорів
останній літній день.
І золотим осіннім днем,
набравшись влітку сил,
міцні й бадьорі ми ввійдем
в відкриті двері шкіл.
Перше вересня. Наталя Забіла
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі –
ідуть до школи первачки.
З гілок тополь злітає листя,
кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
переступають цей поріг.
Заходьте дружно та сміливо,
маленькі учні, в світлий клас;
життя цікаве та щасливе
розпочинається для вас.
Перше вересня. Олена Роговенко
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
Перший день. Ганна черінь
Раненько я прийшла до школи.
Там діти вже гули, як бджоли,
З новими зшитками в руках,
В нових гарненьких суконках.
Усі зачісані і вмиті.
Проте, готові і щомиті
Почати гратися в війну
Й скакати в хащах бур’яну.
Вже Лесь із Павликом завзято,
Хоч і одягнені про свято,
Взялись боротись не на жарт:
– А покажи, чого ти варт!
Були б качались по подвір’ю,
На щастя, врятував дзвінок.
Не довелось летіти пір’ю
Із їх новеньких сорочок.
Нова нас вчителька зустріла,
В нову кімнату повела;
Вона сміятись гарно вміла
І видно, що зовсім не зла.
Тут щі не долічились Али –
Лишмлась знов на другий рік!
Ми всі читали, малювали –
І непомітно час протік.
Пісня про Букварики. Грицько Бойко
Зелено, зелено
В нашому дворі.
Яснеє сонечко
Світить угорі.
Яснее сонечко
Дивиться в віконечко,—
Узяли ми в руки
Наші букварі.
Весело, весело
Завжди нам бува.
Кожен букварика
Радо розкрива.
Ми їх гортаємо,
Літери складаємо
І вчимось читати
Перші ми слова.
Вересень, вересень
Стане на порі.
Підем до школи ми,
Юні школярі.
Яснеє сонечко
Гляне у віконечко,—
В класі ми розгорнем
Наші букварі.
Світла мить. Тамара Коломієць
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.