Вірші про горобчика (горобця)

Горобчики. Юлія Хандожинська

Сірувата хмарка сірих горобців
Сіла на паркані цінь, цвірінь, цвірінь.
Чи когось шукала,чи когось гукала,
Чи комусь охоче пісню заспівала.
Прилетів вітрисько вусами хитнув,
На сіреньких птахів дощику сипнув.
То виходить сірі дощик виглядали,
Щоби їхні крильця швидко підростали.

P.S. Дякуємо автору за чудові вірші та пісні

 

Летів горобейчик. З народного

Летів горобейчик:
— Джив, джив, джив!
Де ж мені сісти?
— На печі.
— Що ж мені їсти?
— Калачі.

 

Горобець. Василь Вітка

Чик-чирик, горобчику,
Не пустуй, мій хлопчику.

Не послухавсь горобець,
Скік у трави навпростець.

Стрибав по обніжку,
Зламав собі ніжку.

Ми колінце твоє
Рушничком
Перев’єм.

А на хвору ніжку
Пошиєм панчішку.

Чик-чирик, горобчику.
Не пустуй, мій хлопчику.

Василь Вітка. Вірш про горобчика

Художник: Аптєкарєв Володимир.

Горобчики. Жарко Яків

У садочку на бузочку
Горобчики цвірінчать,
Молоденькі, чепурненькі
Разом голосно кричать.

А муркотик, сірий котик,
Підкрадається завзятий
Горобчика-молодчика
На обід собі піймати.

«Бережіться, стережіться
Мудрий в зграї закричав.—
Швидше в стріху, буде лихо!..»
Летячи, він цвірінчав.

Всі знялися, понеслися,
Крилечками лопотять…
Сірий котик, наш муркотик,
Тільки слинку став ковтать.

Вірші про горобця

Горобець із білою бородою. Ліна Костенко

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою!
Що за диво дивнеє?
На віку вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?
Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір’інку.
Пригодиться діточкам на перинку.