Січові стрільці. Володимир Вихрущ (пісня)
Їдуть в БережаниСічові Стрільці,Загоїлись рани,Шабля у руці.Відчини віконце,Глянь через літа,Засіяла сонцемЛипа Золота. Приспів: Гей, стрільці,Січові Стрільці,В дівчини трояндаКвітне на лиці.…
Вихрущ Володимир Павлович народився 4 березня 1934 р. у с. Августівка Козівського району, Тернопільської області. Тут виріс, звідси торував стежину до широкої дороги науки. І сюди завжди звертав свої думки та погляд, як міг, допомагав своїм односельцям. Поет, публіцист економіст, громадський діяч навчався в Конюхівській школі. У 1952 р. закінчив Львівський фінансово-кредитний технікум, відтак Одеський кредитно-економічний інститут, аспірантуру. Працював завідувачем відділу в районній газеті, головою колгоспу, завідувачем Заліщицького райфінвідділу, деканом факультету Тернопільського фінансово-економічного інституту, заступником голови облвиконкому. З 1976 р. – член Національної спілки письменників України.
Володимир Вихрущ – автор багатьох популярних пісень, лауреат Всеукраїнських літературних премій імені Братів Богдана і Левка Лепких та імені Іванни Блажкевич. Також автор понад 100 наукових праць, багатьох монографій, навчальних посібників. Його твори дихають патріотизмом, ліричністю та захоплюють щирістю думки, синівською любов’ю до рідних оберегів, свого суттєвого національного, яке йому передалося генетично від рідних коренів українського родоводу.
Ще з дошкільного віку Володимир Павлович писав вірші.
У квітні 1972 р. з’явилася друком у Києві його перша поетична книжка «Барви сонця». Відтоді регулярно, через кожні два-три роки, не юний вже автор, знаний на Тернопіллі економіст, виходив на люди з новими книжками поезій.
Пізніше вийшли збірки: “Утверджую день” (1975), “Чебрець” і 1977), “Веління серця” (1979), “Поезії” (1982), “На крилах любові” (1984), “Вірші та поеми” (1986), “Полум’я калини” (1988), “Серпень душі моєї” (1990), “Світ починався з любові” (1995), “Україночка” (1996), збірки пісень “Пісні барвінкового краю” (1983), “Немає кращої землі, як наша рідна Україна” (Австралія, 1991), “Рідна сторона” (1994), “З Україною в серці” (1996), “Троянди на мечах” (1998) та ін.
Володимир Вихрущ у складі багатьох делегацій діячів культури та борців за мир побував у Франції, Угорщині, Болгарії, Канаді, Америці, і як наслідок цих поїздок – ціла низка віршів, які розширили географію поезії Володимира Павловича, збагатили її тематично.
Помер Володимир Вихрущ 23 червня 1999 р. Похований у м. Тернополі.
Їдуть в БережаниСічові Стрільці,Загоїлись рани,Шабля у руці.Відчини віконце,Глянь через літа,Засіяла сонцемЛипа Золота. Приспів: Гей, стрільці,Січові Стрільці,В дівчини трояндаКвітне на лиці.…
Дивоцвітом горять Медобори:Доторкнулась крильми їх зоря;Осокори мої, осокори.Моя радість і туга моя. Рідна Стрипа, як мати єдина,Під вікном рута-м’ята росте.В…
Вже з ДністромПрощаються лелеки,Ходить тихо осінь по стерні.Задимилась синьПолів далеких,Догора діброва вдалині.А коли розбудитьЛегіт в лузіПроліски від зимового сну,Прилітайте знов,Крилаті…
Хоч сторона моя багата,Красива квітами й людьми,Найкраща в світі — рідна хатаПід ясеновими крильми. У ній тепло, і очі мами,І…
У нас на ПоділліУ пісні, у діліВеселкою радістьБуяє завжди.Від Бугу до СтрипиУ золоті Липи,В зеленій лямівціКрислаті сади.У нас на ПоділліСкрізь…
Лине пісня здаля,Кличе пісня здаля.Тиша сріблом снуєНад заснулим селом.Ох, як пахне земля,Пахне рідна земляПолином, полином, полином.Пригортає земляДо зелених грудейВерболозу вінкиІ…
Сонячний весь, молодий —Вічно я буду таким.С. Будний Лебідь,Білий, як сніг,Лебідь,Поранений в груди…ВстаньтеНа хвильку, люди:Смерть він життямПереміг!Мамо,Не плачте, мамо,В вас…
Тернопіль вечірній осріблює крила,І місяць голубить тремтливу росу,І пісня над містом летить серцю мила, Вливаючи в тишу чарівну красу. Тернопіль…
Летіли лелеки,Летіли додому,Над морями, над полямиВ сторону знайому. Летіли лелеки,Дуже поспішалиЧорні хмари з блискавкамиЇх не обминали. Летіли лелекиДо мети уперто:Де…
Соснові яри на долонях віків.Привітно зустріне вас в кучерях липа.На хвилях посріблених збуджений співНесе вдалину зачарована Стрипа.Тут турки глумились і…
Лише замрію гір зеленихПротнуть пташині голоси,Понад Дністром до милих кленівЙде всміхненнй збирач роси.На ньому сяють срібні глеки,Увесь тремтливий — мов…
Є радість і схлипиУ полиску Стрипи.Вмиває тут личко вечірня зоря.Крізь листя зеленеСпішиш ти до мене,Веселко-Вертелко,Красуне моя.В обіймах розмаюЯ пісню стрічаю.На…
Степанові Будному в день 60-ліття Життя ввібрало в себе піт і сіль,І сад зітхає в китицях калини.Летять шалено втомлені хвилини,І…
Скільки сонця на дорогах долі,Яснокрилий променевий рій.Дзвонять дзвони, дзвонять дзвони волі,Дзвони честі, віри і надій. Щедрість співу, радість переміниНа крилятах…