Бучач. Володимир Вихрущ

Соснові яри на долонях віків.
Привітно зустріне вас в кучерях липа.
На хвилях посріблених збуджений спів
Несе вдалину зачарована Стрипа.
Тут турки глумились і гнів тут кипів,
Блищали шаблі у сувору годину.
Тут, в тридцять дев’ятім я волю зустрів,
І вибрав дорогу до щастя єдину.
А місто росте, піднімається ввись.
Садів молодих розливається гомін,
Веселками радо гаї зайнялись
І котиться сонце червоне.
А місто співає новітні пісні,
У мускульних ритмах відлунює слава.
Суцвіттям горять в час вечірній вогні,
Зоря палахтить величава.
І мрії закоханих хвилі несуть,
В ранковім промінні біліють споруди.
І місто гордиться, що в ньому живуть
Щасливі і радісні люди.