Рідні села. В.Вихрущ

Лине пісня здаля,
Кличе пісня здаля.
Тиша сріблом снує
Над заснулим селом.
Ох, як пахне земля,
Пахне рідна земля
Полином, полином, полином.
Пригортає земля
До зелених грудей
Верболозу вінки
І калини крило.
Час як час, світ як світ —
Не без добрих людей,
Тож світлішає знов
Поля мудре чоло.
Тут в глибинах криниць
Чисті дзвонять джерела,
Сонях зняв капелюх
І стоїть край межі.
Серцем вас обніму,
Рідні, зболені села.
Де рушник на стіні
Й росте тісто в діжі.
Я хатину в садку
Залишив не навіки.
Свіжий хліб на столі
І на сволку слова.
Поплили в далину
Долі нашої ріки.
Та не вимерла, ні,
Біля ставу трава.
Кличе серце в поля,
У широкі поля:
Знов зринають пісні
На подільським селом.
Пахне вільна земля,
Пахне рідна земля
Полином, полином, полином.