Осінь над Дністром. Володимир Вихрущ

Вже з Дністром
Прощаються лелеки,
Ходить тихо осінь по стерні.
Задимилась синь
Полів далеких,
Догора діброва вдалині.
А коли розбудить
Легіт в лузі
Проліски від зимового сну,
Прилітайте знов,
Крилаті друзі,
Принесіть нам з вирію весну.
На моїй землі
Ви народились,
Крила позичали у вітрів.
Ви не раз мені
Ночами снились,
Коли край мій в полум’ї горїв.
Вже з Дністром
Прощаються лелеки,
Дзвонить листя пожовтіла тлінь.
І сідає на стрункі смереки
Бабиного літа волосінь.
Зеленіють спогади,
Як вруна.
Їх приносить пам’яті ріка.
І на скронях
Ніби білі струни
Натягнула осені рука.