Тернопіль вечірній осріблює крила,
І місяць голубить тремтливу росу,
І пісня над містом летить серцю мила,
Вливаючи в тишу чарівну красу.
Тернопіль вечірній, пелюстя рожеве,
Що чисте, як перша на світі любов.
Всміхається небо, ясне чебрецеве,
Бо вмилось навіки від болю заграв.
Тернопіль вечірній привітний, барвистий!
Хай світиться радість у кожнім вікні!
У сонячних барвах замріяне місто
Оновлену долю дарує мені.