Зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: “Прийшла громниця – зимі половиця”, оскільки “В цей день лютий до березня приїхав”.
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що “громниці” (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб “грім хати не підпалив”, а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, а також волів та мажару, приказуючи: “Боже, тобі поможи!”
Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня.
Якщо під вечір потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому “зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима”. Відтак примхи природи народжували численні прислів’я й прикмети.
- Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі (відлига), то на Явдохи (14.03.) віл напасеться на дорозі.
- Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6.05) кінь напасеться травиці.
- Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває.
- Як сонце ясне на громницю буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди.
- Як на громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
- Як на громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.
- Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
- Як на Стрітення капає зі стріхи – не найдеться з літа потіхи.
- Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
- Ясний і тихий день – на хороший врожай і рійбу бджіл.
- Коли на Стрітення відлига – пропаде ще весна надовго.
- Якщо на деревах іній – зародить добре гречка і бульба.
- Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
- На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.
- На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
- Як капає зі стріх, то то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
- Зимобор з відлигою – на ранню й теплу весну, зі снігом – на дощову й тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна; якщо в цей день не видно сонця – чекай суворих морозів.
За матеріалами: В.Скуратівський “Місяцелік: Український народний календар”. – Київ “Мистецтво”, 1993, с. 192-193