Стрітення Господнє (15 лютого) – історія свята, традиції, прикмети, вірші

Коли Стрітення Господнє

Святкування Стрітення Господнього кожного року проходить в одну й ту ж саму дату. Відбувається це на 40-й день після Різдва Христового, тобто – 15 лютого.

Фото: Стрітення Господнє. Фреска монастиря Діонісіат, Афон
Фото: Стрітення Господнє. Фреска монастиря Діонісіат, Афон

Стрітення. Наталка Поклад (вірш)

Зранку ще кричать ворони, –
всі ворони, не одна, –
що сьогодні, так, сьогодні
стрінуться зима й весна.
При зимі – сніги й морози,
при весні – квітки та грози;
хто з них візьме гору,
той зайде до двору.

За матеріалами: Наталка Поклад. “Ластівчин привіт”. Вірші для дітей дошк. та мол. шк. віку. Ілюстрації Яни Кернер-Вернер. Київ, ПП “АВІАЗ”, 2014 рік, 40 с.

15 лютого: церковне свято

Стрітення Господнє, також Стрітення, принесення до Храму  — християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях. Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40 день після Різдва і на 32 день після Обрізання. У Єрусалимському храмі Святе сімейство зустрів Симеон Богоприємець.

Стрітення Господнє: історія свята

Коли після народження Іcycа минуло сорок днів,Марія з Йосифом принесли дитину до храму. Там їх зустрів старий сивий Симеон – він чекав зустрічі з Господом вже багато років і дуже втішився, коли ця особлива подія, нарешті, прийшла.

Річ у тім, що старцю якось з’явився Святий Дух і сказав, що Симеон зможе спокійно залишити земне життя лише тоді, коли побачить Ісуса. Такі сталося. Тепер він міг отримати вічний спокій.

Симеон сповістив усім, що Немовля, яке йому cудилося побачити, – це Спаситель усіх людей. Саме тому свято називається Стрітенням. Бо в цей день відбулася зустріч маленького Ісуса і його Матері з праведним Симеоном.

Після служби Божої в цей день усі освячують свічки, які є символом світла й очищення.

Стрітення Господнє – історія та традиції / фото novostipmr.com

15 лютого: що варто робити

У народних традиціях свячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють “громничну” свічку — “щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив”. Від “громничної” свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й “Громниця”.

Запалювали громничну свічку у таких випадках:

  • коли над оселею гуляє страшна негода;
  • коли виникали труднощі при пологах;
  • коли у селі пожежа, або катаклізм;
  • коли людину схопить епілепсія. 
  • як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Багато людей в цей день влаштовують святкові обіди, звуть на них членів сім’ї для спільної молитви. На Стрітення радять прощати образи і проявляти до оточуючих максимальну увагу, розуміння і тепло.

Народні прикмети на Стрітення 15 лютого

У народі зі Стрітенням пов’язували надію на потепління, адже раніше в цей час наступали морози, які вважали останніми перед весняним часом. Звідси й чимало прикмет на погоду, серед яких такі:

  • Якщо на Стрітення почнеться відлига, чекай пізньої весни.
  • Сильний вітер у цей день – поганий знак для врожаю.
  • Ясна і тиха погода віщує вкрай вдалий рік.
  • Якщо ніч перед святом була ясна, то цьогоріч буде великий урожай фруктів.
  • Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
  • Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
  • Якщо буде сильний снігопад, то разом з весною прийдуть і дощі.
  • Стрітення тепле й сонячне – весна тепла.
  • Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
  • Якщо на деревах іній – буде гарний урожай гречки і картоплі.