У гості до конвалії. Василь Сухомлинський

Василь Сухомлинський “У гості до конвалії”, або “Як Бджола конвалію знайшла”

Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. 

Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. 

Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. 

І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу.

Сіла Бджола на квітку, взяла нектар.

— Дякую тобі, Конваліє, — сказала Бджола.

Квітка мовчала. Вона не вміла говорити. Вона лише зніяковіла, нахилила голівку. 

Бджола зрозуміла: це Конвалія відповідає на її подяку.

Понесла Бджола нектар діткам.

Поділіться з друзями:

  • Час читання:1 хв. читання