Не горбатий, не кирпатий —
я звичайний маю ніс,
та мені він так багато
неприємностей приніс.
Де я тільки не буваю,
що я тільки не роблю, —
через ніс отой страждаю,
різні прикрощі терплю.
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
До сніданку мама й тато
починають умовляти:
— Випий, золотко, хоч трошки
жиру риб’ячого з ложки! —
Я, звичайно, не мовчу,
відвертаюсь і кричу…
А вони до мене: — Просим!
І чого ти крутиш носом?
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
Все привіз мені мій брат:
безкозирку, і бушлат,
і тільняшку, і штани
отакої ширини!
Разом з братом я крокую,
примовляю: — Раз, два, три! —
Та спіткнувся… Раптом чую:
— Носа вгору не дери!
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
По сніжку біжать санчата:
будем з гірки ми з’їжджати.
От і гірка, ми рядком
на санчатах із Рябком
полетіли, покотились
і… в заметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
— Гляньте! Носом він оре!
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
Дав я Петрикові м’яч,
а тепер мені хоч плач —
він м’яча не повертає —
і щодня мене питає:
— Хочеш, завтра поверну? —
І отак усю весну…
Мама каже: — То, виходить,
він тебе за носа водить?
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
Утекли в сусіда з клітки
із кролем вухаті дітки.
Я погнався, а вони
через просо — в бур’яни.
Я за ними у бур’ян,
кроленята — під паркан…
А сусід гукає з проса:
— Що ж ти випустив з-під носа!
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
Взяв я вудку — і до річки,
з братом сів на бережку.
Та не ловляться плотвички,
не тріпочуть на гачку.
Я нічого не спіймав,
біля вудки задрімав.
Тут почув я голос брата:
— Щось ти носом став клювати!
Отакий у мене ніс:
через нього — все навкіс!
Ось дідусь струга кілок —
робить вулик для бджілок.
Я підказую йому:
що, до чого, як, чому…
А дідусь мені ласкаво:
— Йди до саду, погуляй…
Як не знаєш добре справи,
свого носа не встромляй!
Я образився до сліз:
— Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
щоб із ним не мав мороки.
Я терплю від нього й досі…
дідусь: — Не треба сліз!
А зарубай собі на носі,
що не винен в цьому ніс.
Перевір, чи правильно ти розумієш значення сталих висловів:
Крутити носом — вередувати.
Дерти вгору носа — зазнаватися.
Орати носом — падати обличчям у що-небудь.
Водити за ніс — обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного.
Випустити з-під носа — проґавити.
Клювати носом — засинати сидячи, час від часу опускати на мить голову.
Встромляти носа — втручатися не в свої справи. Зарубати собі на носі — добре, надовго запам’ятати.