Лічилки

Лічилки на вибування

Лічилки – це, як правило, невеликі за розміром віршовані тексти з легкозапам’ятовуваною римою і чіткою ритмічною структурою.

У більшості випадків лічилки для дітей мають жартівливий характер.

Призначення лічилок – випадковий вибір одного або декількох учасників з певної групи.

1, 2, 3, 4

Раз, два, три, чотири.
Кицю грамоті навчили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.

Бігли коні. Лічилка

Бігли коні під мостами
З золотими копитами,
Дзень-брязь –
Вийшов князь.

Біля річки, на лузі. Лічилка

Біля річки, на лузі,
Першоцвіт розцвіта.
А хто останній, друзі, –
Той з кола виліта!

Буду я тебе шукать. Тамара Коломієць

Довгі ноги у бузька,
Куці в жабеняти.
В’ється стежечка вузька –
Легко доганяти.

Раптом ліс-
Верболіз
Буслу став напереріз.
Жабеня – навпрошки
В лозняки
Та до ріки.
Та по дну –
На глибину.

Бродить бусел по ріці
На мілкому в осоці.
Каже бусел:
– Не журюсь!
Ти сховалось, я жмурюсь!
Раз, два, три, чотири, п’ять
Буду я тебе шукать!

Еники-беники

Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.

Жмурки. Тамара Коломієць

Що за лісом-перелісом
Зустрілася курка з лисом.
– Здрастуй, лисе,- каже курка.-
Нумо гратися у жмурки!
Навчилась я лічилочки –
Ховалочки-жмурилочки.
Мені, курці, сокорити,
Лічилочку говорити.
Тобі, лису-лисовину,
Ховатися у ліщину.
А Рябкові – йти шукати.
Ну ж бо, лисе, утікати!
Лічилочка не проста –
Залишишся без хвоста!

Ішов кіт

Ішов кіт
Через сто воріт,
До кінця дійшов,
Котеня знайшов –
Няв!

Лічилка. Нашa совонька-сова

Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!

Покололо, покотило/ Лічилка

Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки –
на кілочку вийдеш ти.

П’ять зайчаток вийшли з дому

П’ять зайчаток вийшли з дому.
Спершу стали по одному,
Потiм – в пари, топчуть снiг,
Хто без пари – геть побiг.

Сів метелик на травичку

Сів метелик на травичку,
Пригадав собі дурничку.
Раз, два, три,
Ти, метелику, лети!

Сітка,вітка

Сітка, вітка,
дуб, дубки –
поставали козаки,
Шабельками брязь –
вийди, князь.

Сорока-ворона

Сорока-ворона
На дубі сиділа,
Боярів лічила:
Калина-малина,
Суниця-чорниця,
В’яз.
Хто буде жмуриться,
Той буде князь.

Стоїть верба над потоком

Стоїть верба над потоком,
Похилилась трохи боком,
Похилилась до води –
Ти лови!

Тікав заєць через міст

Тікав заєць через міст,
Довгі вуха, куций хвіст.
А ти далі не тікай,
Рахувати починай.
Раз, два, три – вийди ти.

Тут баба ворожила

Тут баба ворожила –
кусок сала положила,
Тут воно є,
щастя моє.

Ходила квочка

Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!