21 листопада – Собор Архістратига Михаїла

Собор Архістратига Михайла святкують 21 листопада. Згідно з християнським віровченням Архістратиг Михайло, славний вірним служінням Богу і допомогою благочестивим людям у біді, очолює янгелів. Своїми чудесами він відомий і на Руси-Україні. Для киян цей святий має особливу вагу — він є патроном міста Києва.

21 листопада - Михайла, Михаїла

В день Пресвятого Михаїла. Олег Герман

Злітає снігу збілена роса
на крила рук, на помислів цвітіння
та…
не згасає втаєна краса
і запах світла.
Оминаю тінь я
й пірнаю в пісню,
чи у тиші біль,
купаюсь
в слова прохолоднім плині.
І ощасливлень не згадаю більш,
ніж у останній осені хвилині.

Народні прикмети на Михайла:

Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.

Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.

Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.

Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.

Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.

День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю.

Від Михайла зима морози кує.

Як Михайло закує, то Микола не розкує.

Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

Святий Михайло за народними уявленнями

За народними уявленнями, святий Михайло, як повелитель вітру, носить його на лівому плечі, тримає за вуса, і приборканий вітер дмухає потихеньку. А коли Архангел трохи попустить вуса вітрові, тоді зчиняється буря або здіймається вихор, а взимку віє завірюха. Вихор у народі вважався уособленням нечистого, тому було важливо, щоб проти нього боровся сам Архістратиг Михайло. Легенди оповідають: якби не він, то вітер би так розгулявся, що увесь білий світ знищив би. Казали, що святий Михайло стріляє у чортів блискавкою, після чого гримить грім.

Запорізькі козаки вважали Архангела своїм покровителем, під його незримим керівництвом завжди отримували дивовижні побіди над супостатом. На честь Архістратига Михайла часто зводили церкви на самій Запорізькій Січі. Запорізьке козацтво також зображало Небесного Воїна на своїх бойових стягах та знаменах.

Молитва до Архістратига Божого Михайла

Святий i великий Архангеле Божий Михаїле, незбагненної i надвічної Тройцi перший серед Ангелiв предстоятелю i роду людського заступнику й охоронителю, що сокрушив з воїнствами своїми главу прегордого Денницi на небесах i завжди перемагаєш злобу й підступи його на землi!

До  тебе вдаємося з вiрою i тобi молимося з любов’ю: будь нездоланним щитом i мiцним заборолом святiй Церквi i православнiй Батькiвщинi нашiй, охороняючи їх вогневидним мечем твоїм вiд усiх ворогiв видимих i невидимих. Не позбав, о Архангеле Божий, допомоги й заступництва твого нас, що прославляємо нинi святе iм’я твоє; бо хоч i многогрiшнi ми, та не хочемо в беззаконнях наших загинути, але щоб навернутися нам до Господа i Вiн оживив нас для добрих дiл. Просвiти ж розум наш лиця Божого свiтлом, що завжди сяє на чолi твоєму, щоб ми змогли пiзнати, що є воля Божа про нас: добра i досконала, i зрозумiти все, що належить нам чинити, а чого уникати й позбуватися.

Змiцни благодаттю Господньою слабку волю й немiчне служiння наше, нехай, ствердившись у законi Господнiм, припинимо потурати бажанням плотi, захоплюючись, мов нерозумнi дiти, скороминущими красотами свiту цього, заради тлiнного й земного безумства забуваючи вiчне i небесне. Понад усе ж виблагай нам згори дух iстинного покаяння, нелицемiрну печаль заради Господа i скорботу за грiхи нашi, щоб останок днiв тимчасового життя нашого прожити, не догоджаючи почуттям i пристрастям нашим, але у спокутi злих дiл, що вчинили ми, зi сльозами вiри й скорботи сердечної, у подвигах чистоти i святих дiлах милосердя.

Коли ж наблизиться час вiдходу нашого й визволення вiд пут тлiнного цього тiла, не залиши нас, Архангеле Божий, беззахисними проти духiв злоби пiднебесної, що звикли перегороджувати душi людськiй сходження на небо; нехай охороненi тобою, безперешкодно досягнемо преславних осель райських, де немає нi смутку, нi зiтхання, але життя нескiнченне, i, сподобившись побачити пресвiтле лице Всемилостивого Господа i Владики нашого, припадаючи зi сльозами до нiг Його, у радостi й замилуваннi вигукнемо: слава Тобi, найдорожчий Викупителю наш, що з великої любовi Твоєї до нас, недостойних, благоволив послати Ангелiв Твоїх на служiння спасiнню нашому! Амiнь