Краса природи скрізь, у всьому,
В краплині теплій дощовій,
В барвінку синьому, густому,
В піснях, що носить сніговій;
У цвіті яблуні чи вишні,
У хвилях моря та Дніпра,
У незабудках, що не пишні,
А серце радо завмира,
Коли побачиш десь у полі
Або привидяться у сні:
Здається, ти вже на роздоллі
Де жайворонки голосні…
Краса природи — у озерці,
У злетові зірок стрімкім,
В усій землі, що добре серце
Нам відкриває, як своїм;
Вона — у пуп’янку тугому
І у багряному листку,
У райдузі опісля грому,
Що упірнула у ріку…
Краса — то кучеряві хмари
І чисті, світлі небеса,
То шум вітрів і сонця чари…
І круглий рік цвіте краса!