У п’єсі-казці «Гуси-лебеді» ти впізнаєш відому російську народну казку, оновлену письменницею Ніною Куфко. У творі відображено український побут.
Гуси-лебеді.
Дійові особи:
Батько.
Мати.
Орися.
Подруги Орисі.
Іванко.
К і т.
Сова.
П і ч.
Черешня.
Річка.
їжак.
Ведучий 1.
Ведучий 2.
Дівчатка.
Гуси.
Ялиночки.
Ведучий 1
Великдень — свято навесні.
Веселий гомін у шпаківнях.
Прозоре небо. Дні ясні.
Птахи уже вернулись з півдня.
В цей день Орисині батьки
кудись надумали збиратись,
і каже батько до дочки.
Батько
Сьогодні, доню, кидай гратись.
Ось тут картопелька, звари
і не відходь сама від ґанку.
Мати
А головне — гляди Іванка!
Ведучий 1
Сказали так і подались.
Орисі заздрять щиро діти:
дівча метке, встигає скрізь,
уміє братика глядіти.
Пішли батьки, Орися вмилась.
Іванко спав у холодку.
Сіренький котичок на ґанку
згорнувся бубликом і ліг,
очима кидав на Іванка —
дитячий сон його стеріг.
І раптом від сусідів з хати
кричать Орисі.
Подруги
Все облиш!
Не можна в свято працювати
ти краще йди до нас скоріш!
Ми будем крашанки катати.
Дівчата, все сюди несіть!
Ведучий 1
Орися стала міркувати…
Орися
Піду швиденько хоч на мить!
Ведучий 1
Схопила крашанки із миски
і котику дає наказ.
Орися
Сиди ось тут, гляди колиску.
Побачиш, я вернуся враз.
Музика.Танок дівчаток з крашанками.
Ведучий 1
Орися крашанки катає,
кладе в блискучий жолобок…
Аж налетіла ціла зграя,
закрила крилами садок.
Літають гуси, забирають Іванка.
Це гуси-лебеді летіли,
до хлопця шиї простягли,
його з колиски підхопили
і аж до неба підняли.
Злякався котик, що робити?!
Біжить, Орисі сповіща.
К і т
Як лебедів мені зловити?
Орися
Ой леле!
Ведучий 1
Скрикнуло дівча.
Біжить додому що є сили —
самотня люлька у саду.
Орися
Де ти,Іванку? Де ти, милий?
Шукати братика іду!
Ти, котику, іди до хати,
сиди тихенько, стережи,
як тільки прийдуть батько й мати,
про все їм, любий, розкажи.
Музика. З’являються ялиночки, стають у шаховому порядку. Ритмічні рухи.
Ведучий 2
Іде стежинкою до гаю,
шукає у незнане путь..
Сову побачила, питає.
Орися
Де гуси-лебеді живуть?
Сова
Я знаю, люба,— ти в тривозі,
іди праворуч, не звертай
та в небезпечній цій дорозі
не їж ні крихти, пам’ятай!
Ведучий
Біжить Орися по травичці.
Сова ж казала «не звернуть»!
Аж піч стоїть. Вклонилась пічці.
Орися
Де гуси-лебеді живуть?
П і ч
Я знаю, де вони летіли,
скуштуй вареничків — скажу.
Орися
Сова ж «ні крихти» не веліла…
Без їжі, мабуть, добіжу.
Ведучий 2
Біжить Орися. Чує — бджілки
біля черешеньки гудуть.
Вклонилась їм, торкнулась гілки.
Орися
Де гуси-лебеді живуть?
Черешня
Я бачила, куди летіли,
з’їж ці черешеньки — скажу.
Орися
Сова ж «ні крихти» не веліла.
Без їжі, мабуть, добіжу.
Ведучий 2
Біжить Орися, поспішає,
аж бачить річку іздаля,
молочна річка протікає,
а бережки всі з киселя.
Підбігла дівчинка, питає.
Орися
Чи вірно вибрала я путь?
Скажи, ти це напевно знаєш,—
де гуси-лебеді живуть?
Річка
Я знаю, та зажди хоч трошки,
сідай, накрийся рушничком.
Ось тут є мисочка і ложка,
кисіль солодкий з молочком.
Орися
Ні, річко люба, я не сяду,
відверто я тобі скажу,—
я слухаю сови поради,
тому, пробач, я побіжу.
Ведучий 2
Побігла далі, ліс без краю,
втомилась, сіла на пеньок…
Іде доріжкою, кульгає
маленький сірий їжачок.
Їжак
Добридень! Чом ти тут блукаєш?
Знайома вже з лісовиком?
Баба Яга тут проживає,
її хатина за горбком.
У неї є сова-служниця,
та лиш брехню від неї чуть,
ще є великі білі птиці,
їх гуси-лебеді зовуть.
Орися
Я їх шукаю! Мій там братик!
Що діяти? Як я зайду?
Скажу, мабуть, прийшла забрати
свого Іванка… так, піду!!!
Їжак
Ти наче зовсім не злякалась,
та ж людожери там сидять!
Сказати правду, щоб сміялись?
Вони обох вас поїдять.
Бо люті дуже і неситі…
Я сам піду, а ти сиди,
Іванка я почну просити,
щоб він приніс мені води.
Як до криниці він підійде,
ось тут вона, ти стережи,
із-за кущів тихенько вийди,
хапай Іванка — і біжи.
Ведучий 2
Домовились, і диво сталось:
Орися з хлопчиком біжить,
а гуси враз попрокидались,
вже ціла хмара їх летить.
Летить… Шумлять великі крила.
Спішать Орисі навздогін,
аж темно стало, небо вкрили…
Зняли над лісом клекіт-дзвін.
Орися
А ось і річечка молочна…
Ой, річко мила, пробачай,
я зголодніла, їсти хочу,
ти тільки нас обох сховай!
Ведучий 1
Сховала річка. Пролетіли
ті гуси-лебеді кудись…
Побігли діти… Знову крила,
як біла хмара, піднялись.
Аж ось густі черешні віти…
Орися
Ми знімемо твої плоди,
зумій нас тільки добре вкрити,
щоб врятувати від біди.
Музика. Гуси пролітають.
Ведучий 1
Гіллям черешня їх накрила,
не ворухнеться, наче спить.
Птахи над нею пролетіли,
не зупинилися й на мить.
А діти ягід назривали,
розкидали, аби хтось їв.
Побігли… Знову наздогнала
їх дика зграя злих птахів.
Орися з братиком тікають,
а ось і піч, вогонь у ній,
вклонились їй і так благають.
Орися
Сховай нас, пічечко, мерщій!
Музика. Гуси пролітають.
Ведучий 1
їх сірим димом піч накрила,
до неба хмара піднялась.
І знову зграя пролетіла,
десь аж за обрій подалась.
А тут і хата вже близенько,
забігли діти у садок,
їх зустрічають батько й ненька,
цілують рідних діточок.
І посідали всі до столу,
розмов і радості було…
А гуси-лебеді ніколи
не завертали в те село.