Казка Віталія Біанкі про різноманітні пташині дзьоби. Які бувають дзьоби і для чого потрібна така різноманітність? Читайте про це у казці Віталія Біанкі “Чий дзьоб кращий?”. Казка українською мовою.
Чий дзьоб кращий. Віталій Біанкі
Мухолов-Тонконіс сидів на гілці і дивився по сторонах. Як тільки пролетить повз муха або метелик, він зараз же женеться за ними, зловить і проковтне. Потім знову сидить на гілці і знову чекає, виглядає.
Побачив поблизу дубоноса і почав скаржитися йому на своє гірке життя.
– Дуже вже мені важко, – каже, – їжу собі добувати. Цілий день працюєш-працюєш, ні відпочинку, ні спокою не знаєш, а все впроголодь живеш. Сам подумай: скільки мошок треба зловити, щоб ситим бути. А зернятка клювати я не можу: ніс у мене дуже тонкий.
– Так, твій ніс нікуди не годиться, – сказав Дубоніс. – Інша справа – мій! Я їм вишневу кісточку, шкаралупу розкушую. Сидиш на місці і клюєшь ягоди. От би тобі такий ніс.
Почув його Шишкар-Хрестоніс і каже:
– У тебе, Дубоносе, зовсім простий ніс, як у Горобця, тільки товстіший. Ось подивися, який у мене хитромудрий ніс! Я їм цілий рік, насіння з шишок вилущую. Ось так.
Шишкар спритно підчепив кривим носом лусочку ялинової шишки і дістав насіннячко.
– Вірно, – сказав Мухолов, – твій ніс хитро влаштований!
– Нічого ви не розумієте в носах! – прохрипів з болота Бекас-довгоносий. – Хороший ніс повинен бути прямий і довгий, щоб їм комашок з твані діставати зручно було. Подивіться на мій ніс!
Подивилися птиці вниз, а там з очерету стирчить ніс довгий, як олівець, і тонкий, як сірник.
– Ах, – сказав Мухолов, – ось би мені такий ніс!
– Стривай! – запищали в один голос два брата-кулика – Шилоніс і Кроншнеп-Серпоніс. – Ти ще наших носів не бачив!
Подивився Мухолов і побачив перед собою два чудових носа: один дивиться вгору, інший – вниз, і обидва тонкі, як голка.
– Мій ніс для того вгору дивиться, – сказав Шилоніс, – щоб ним у воді будь-яку дрібну живність піднімати.
– А мій ніс для того вниз дивиться, – сказав Кроншнеп-Серпонос, – щоб ним черевиків та комашок з трави тягати.
– Ну, – сказав Мухолов, – краще ваших носів не придумаєш!
– Та ти, видно, справжніх носів і не бачив! – крякнув з калюжі широконіс. – Дивись, які справжні-то носи бувають: о-о!
Всі птахи так і бризнули сміхом, прямо широконосі в ніс: «Ну і лопата!»
– Зате ним воду зачерпувати зручно! – з досадою сказав широконіс і мерщій знову занурився головою в калюжу.
– Зверніть увагу на мій носик! – прошепотів з дерева скромний сіренький Козодой-Сітконіс. – У мене він крихітний, однак служить мені і сіткою, і горлом. Мошкара, комарі, метелики цілими натовпами в сітку-глотку мою потрапляють, коли я вночі над землею літаю.
– Це як же так? – здивувався Мухолов.
– А ось як! – сказав Козодой-Сітконіс та як відкриє зів – всі птахи так і кинулися від нього.
– Ось щасливець! – сказав Мухолов. – Я по одній мошці хапаю, а він ловить їх відразу сотнями!
– Так, – погодилися птиці, – з таким дзьбом не пропадеш!
– Гей ви, дрібнота! – крикнув їм Пелікан-Мішконіс з озера. – Піймали мошку – і раді. А того немає, щоб про запас собі що-небудь відкласти. Я ось рибку зловлю – і в мішок собі відкладу, знову зловлю – і знову відкладу.
Підняв товстий Пелікан свій ніс, а під носом у нього мішок, набитий рибою.
– Ось так ніс, – вигукнув Мухолов, – ціла комора! Зручніше аж ніяк не вигадаєш!
– Ти, мабуть, мого носа ще не бачив, – сказав Дятел.
– Ось полюбуйся!
– А що ж на нього милуватися? – запитав Мухолов. – Звичайнісінький ніс: прямий, не дуже довгий, без сітки і без мішка. Таким носом їжу собі на обід діставати довго, а про запаси і не думай.
– Не можна ж все тільки про їжу думати, – сказав Дятел-Довбоніс. – Нам, лісовим працівникам, треба інструмент при собі мати для теслярських і столярних робіт. Ми ним не тільки корм собі видобуваємо, а й дерево довбаємо: житло влаштовуємо, і для себе і для інших птахів. Ось у мене якесь долото!
– Чудеса! – сказав Мухолов. – Стільки носів бачив я нині, а вирішити не можу, який з них краще. Ось що, братці: станьте ви всі поруч. Я подивлюся на вас і виберу найкращий ніс.
Вишикувалися перед Мухоловом-Тонконосом Дубоніс, Хрестоніс, довгоносий, Шилоніс, Широконіс, Сітконіс, Мішконіс і Довбоніс.
Але тут впав зверху сірий Яструб-Крючконіс, схопив мухолова і забрав собі на обід.
А інші птахи з переляку розлетілися в різні боки.