Осінній дисонанс. Василь Симоненко

Небо скуйовджене і розколисанеДрантя спустило на темні бори.Сонного місяця сива лисинаПолум’ям сизим горить. З ротатим, ридаючим рикомВітри орди хмар несуть,І…

Коментарі Вимкнено до Осінній дисонанс. Василь Симоненко

Минуле не вернуть. Василь Симоненко

Минуле не вернуть,не виправить минуле,Вчорашне — ніби сон,що випурхнув з очей.Як луки навесніховаються під мулом,Так вкриється вонопластами днів, ночей.Але воно…

Коментарі Вимкнено до Минуле не вернуть. Василь Симоненко

Комета і сірник. Василь Симоненко

В холоднім космосі блукаючи без цілі,Вона Землі хвостом не обминеІ омахів вогнисті заметіліЗ нічного неба щедро сипоне. І довго будуть…

Коментарі Вимкнено до Комета і сірник. Василь Симоненко

Ніч в озері. Василь Симоненко

В мовчанні вод пригнічено-веселихЗастигли зорі на холоднім дні —І озеро нагадує меніВеликий таємничий келих. На дні повільно хмари темно-синіПовзуть, немов…

Коментарі Вимкнено до Ніч в озері. Василь Симоненко

Розкішні трупи. Василь Симоненко

Раби хвилинної, непевної забави,Легкого щастя й долі шукачі,Хіба ви кращі, ніж бездарні, мляві,На смітник викинуті паничі? І совість ваша п’яна…

Коментарі Вимкнено до Розкішні трупи. Василь Симоненко

До суєсловів. Василь Симоненко

Навіщо метушитися? Для чогоОбстоювати власну правоту,Хвалить свої діяння і дороги,Виправдувать мотиви і мету? Здається, наче просите пощадиВ історії, що горда…

Коментарі Вимкнено до До суєсловів. Василь Симоненко

Галасливому менторові. Василь Сухомлинський

Навіщо? Навіщо? НавіщоОтой катехізис заслуг?Залиш мені в спадщинуДумку найвищу,Нерепнуте небо і гострий плуг.Не треба! Не треба! Не требаЧитати мені букваря!Залиш…

Коментарі Вимкнено до Галасливому менторові. Василь Сухомлинський

Лев у клітці. Василь Симоненко

Залізні пруття обламали зуби,Тепер ти — курка після зливи,Лежиш у клітці, стомлений, лінивий,Облизуючи спраглі губи. Тебе цікаві розглядають косо —Невже…

Коментарі Вимкнено до Лев у клітці. Василь Симоненко

Мандрівка по цвинтарю (Низка епітафій). Симоненко В.

Бюрократові Тепер спокійно можна спочивати,Ніхто його не потурбує вже —Від клопотів щоденних бюрократаСмерть-секретарка пильно береже.Робить їм, правда, нічого обом —Ніхто…

Коментарі Вимкнено до Мандрівка по цвинтарю (Низка епітафій). Симоненко В.

Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець

В мене вудки, як у тата,Довгі, довгі та міцні!Можна сома підсікатиНа самісінькому дні. Тільки сом таке ледащо —Не клює та…

Коментарі Вимкнено до Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець

Грім. Володимир Ладижець

Понад лісомГрім.Хмари мчать щодуху,Ой, тікайте в дім,Затуляйте вуха!Я ж стою собі й сміюся:Громовиці не боюся.Хай гуркоче,Скільки хоче,Не було би тільки…

Коментарі Вимкнено до Грім. Володимир Ладижець