Навіщо бундючитися пихато. Василь Симоненко
Навіщо бундючитися пихато,Гріться в похвалах?Слава не ртуть:Мало великим себе уявляти,Треба великим буть.
Навіщо бундючитися пихато,Гріться в похвалах?Слава не ртуть:Мало великим себе уявляти,Треба великим буть.
Помилялись не тільки люди,Помилялись навіть святі.Згадайте: Ісус від ІудиМав останній цілунок в житті. Ми не святі, не боги, а значить,Не…
Найогидніші очі порожні,Найгрізніше мовчить гроза,Найнікчемніші дурні вельможні,Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива,Найсолодші кохані вуста,Найчистіша душа незрадлива,Найскладніша людина проста. Але правди…
Берези, в снігу занімілі,Іній на вітах слізьми,Про що ви мрієте, білі?— Про сонце мріємо ми… Дуби в крижаній кольчузі,Одягнуті в…
Я не люблю зими — вона така убога,Одноманітна, барвами скупа,І місяць білий — круглий, як лупа, —Втопає в царстві мертвого…
Снігу, снігу сиплеться довкола,І садів травнева білизна.Тільки плаче на морозі голаПід холодним вітром бузина. Тільки діти витягли санчатаІ, б’ючи підборами…
У маленьких очах відбивається світ —Гамірливий, гучний і великий —Буйна радість зелених віт,Білі хмари і срібні ріки. В них —…
Минула ніч, і сонце білогривеНесе на тросі огненному день,І блискітки, швидкі та метушливі,Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать каштани, стомлені і…
Зимовий вечір,Закуривши люльку,Розсипав зорі,Неначе іскри,Пустив хмарки,Мов кільця диму,І, проскрипівши чобітьми,Шепнув морозам,Щоб готували вікна,Ліси вбиралиУ білий інійТа готувалиЙому постіль.
Як хороше радіти без причини,Коли на місто сутінь опадаІ чується, як тихо, безупинноДзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема,…
Синиця в шибку вдарила крильми.Годинник став. Стріляють німо стіни.Над сизим смутком ранньої зимиПринишкли хмари, мов копиці сіна. Пливе печаль. Біліють…
Ой, зима!Біжить, регоче біло,Бубонами брязкає в степу…Вам усе на світі зрозуміло?Просвітіть, премудрі,НедозрілуДушу мою,Зрячу і сліпу!Душу примітивну,Як хурделиця,Білу й зрозумілу,Наче сніг!їй…
Небо скуйовджене і розколисанеДрантя спустило на темні бори.Сонного місяця сива лисинаПолум’ям сизим горить. З ротатим, ридаючим рикомВітри орди хмар несуть,І…
Минуле не вернуть,не виправить минуле,Вчорашне — ніби сон,що випурхнув з очей.Як луки навесніховаються під мулом,Так вкриється вонопластами днів, ночей.Але воно…
Ти знаєш, що ти — людина.Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.…
Дзвенять німою тугою ліси,Коли їх ніч тремтлива обнімаєІ від очей у ревності ховаєПринади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси,Як…
В холоднім космосі блукаючи без цілі,Вона Землі хвостом не обминеІ омахів вогнисті заметіліЗ нічного неба щедро сипоне. І довго будуть…
В мовчанні вод пригнічено-веселихЗастигли зорі на холоднім дні —І озеро нагадує меніВеликий таємничий келих. На дні повільно хмари темно-синіПовзуть, немов…
Жорстокий Лев на ліс наводив жах,Всі мешканці його трусилися в кущах,Коли в своїм свавіллі дикімВиходив він на промисел із риком.А…
Не вигадуйте муки і драми,Не видавлюйте з себе сліз,Правді в очі дивіться прямо,Не відводьте погляду вниз. Не вимучуйте з себе…