Капелюх. Галина Малик
Веселий жартівливий вірш про муху для дітей. Одна весела муха купила капелюха. Купила капелюха і натягла на вуха! Хоч і знала, що у мух не буває, не буває, не бува ніколи вух!
Гуморески, веселі вірші
Через віки проніс український народ своє окрилене слово, налите сонячним іскристим сміхом, створив безліч коломийок, частівок, приказок, оповідань, співомовок, гуморесок, химерних небилиць, приповідок і мудрих афоризмів. Гумористичні жанри вважають перлиною української народної творчості.
Гумореска — це невеликий віршований або прозовий твір з комічним, жартівливим сюжетом.
Небилиця (нісенітниця) — невеликий фольклорний
твір сатиричного або гумористичного змісту, побудований на каламбурі, тобто грі слів.
Анекдот — це коротка усна гумористична оповідь з дотепним фіналом.
Український фольклор, народні сатира й гумор постійно живили творчість наших видатних письменників.
Квіткове весілля. Леонід Глібов
(Алегоричний жарт) У вишневому садочку,Під вербою, в холодочку,Щоб лихо прогнать,І щоб долю звеселити,Заходились наші квітиВесілля гулять. Не було б таких новинок,Та хрещатенький БарвінокУсіх здивував —Він Фіалочку блакитну,Наче панночку тендітну,За себе узяв. Посередині в таночку,У зеленому віночку,Танцює Будяк.Кругом свашки, і сусідки,І Фасолі, і Нагідки,І між ними Мак. Наче справжнії музики,Грають Півні та Індики,Деренчить Гусак.А Будяк всіх …
Нове вбрання. Едвард Лір (небилиця)
Перекладач: О. Мокровольський Жив собі дід в королівстві Тесс,Що одяг пошив собі — чудо з чудес!Як тільки пошив, так у нього і вбрався,В чудесній обнові гуляти подався. I треба ж придумати, не поліниться —На голову дід надягнув… паляницю!Із сірих мишей, хвосток до хвосточка,Була в нього сплетена тепла сорочка.Він мав черевики з кролячої шкурки,Панчохи позичив у …
Вірші про школу, уроки, навчання. Грицько Бойко
Вірші Грицька Бойка про те, як діти вчаться в школі і вдома. Вірші про відповіді на уроках, про поведінку під час уроків, про відносини між дітьми у школі. Веселі і одночасно повчальні вірші для дітей. Взяв приклад. Грицько Бойко — Приклад списував у кого? — Запитав учитель строго. — Та казали ж ви у класі, …
Вірші про школу, уроки, навчання. Грицько Бойко Докладніше »
Про Степана і сметану. Збірка віршів Грицька Бойка
Короткі веселинки підказують діткам як потрібно і як не варто поводитись у різноманітних ситуаціях. Вірші Грицька Бойка для дітей.
Як невдаха виступав. Грицько Бойко
От я вчора виступав! — Ви б почули, як співав! Хоч немас слуху, Я горлав щодуху: До-ре-мі-фа-соль-ля-сі! Голос мій почули всі! А скінчив — що сталось! З місць усі зірвались, Сцену ледь не рознесли, А мене вхопили — Аж на вулицю несли І вже там… набили!
Як Хома збиравсь в похід. Грицько Бойко
Заклопотаний Хома: – Може, ще чого нема?— Він зібрався у похід, Не абияк, а як слід. О, Хома наш — голова: Рюкзаків у нього два!.. Літнє сонечко пече, А з Хоми аж піт тече. У одній руці — стілець, А у другій — казанець. Рюкзаки висять на ньому, Мов на осликові тому. І сміються хлопчаки: …
Як Алла пригощала. Грицько Бойко
Алла з школи поверталась З «Домоводством» у руці: — Мамо! В школі я навчалась, Як пекти смачні млинці! Де, мамуню, в нас мука? Дай-но масла, молока! Я сама млинці спечу, І тебе я пригощу! Узялась до діла Алла, І пекла, і куштувала… Куштувала, куштувала — Доки всіх млинців не стало!
Якби… Грицько Бойко
От якби ми під вербою Не зустрілися з тобою, І якби не роздягались, І якби ми не купались, І якби у глибині Не було пенька на дні, І якби про те ми знали, І якби ми не пірнали, І якби не всі якби,— Не набили б ми лоби!
Полювання. Микола Петренко (вірш-небилиця)
От зібрався сірий заєць У гай по кислиці. Тільки вибіг на горбочок — Аж ідуть мисливці. Заєць вуха як прищулив Та й шасть попід гаєм. — Зачекай! — кричать мисливці. Ми тебе спіймаєм!.. Запрягали сім пар волів Зайця здоганяти. Спорядились, виїхали — Його й не видати… Доганяли, заморились, Обідати сіли, Та так ото засиділись — …
Отак у нас щодня. Лідія Компанієць
Веселий вірш Лідії Компанієць про те, як діти готуються до уроків, одіваються до школи.
Лиш руками розвела. Євген Бандуренко
Хоч давно вечірня мла Вже до вікон підплила, Але вперто не лягає Спати Лідочка мала. — Спить давно вже дітвора, і тобі вже спать пора! — Умовляючи, доводить їй бабусенька стара. Як була така, як ти, Я не ждала темноти, А ішла я спати разом Із курми за видноти. Але Лідочка мала Лиш руками розвела: …
Вірші про школу і навчання. Євген Бандуренко
Дуже хочуть тишини. Євген Бандуренко У Прісі, Павлики, Парасі… Сорок душ сидить у класі. Сорок душ — і всі вони Дуже хочуть тишину. І тому весь час звучить: «Тихе»!», «Тихше!», «Замовчіть!» — Тихо! Тихше! Ну, тихіш! — Гриць горлає і Тиміш; Репетують на весь клас І Парася, і Панас, Зоя Олю оклика, Оля — Прісю …
Чого бусол на одній нозі стоїть. Євген Бандуренко
Братик і сестричка Грались на траві, Коли глядь — дрімає Бусол на хліві. Блиснула цікавість В дівчинки з-під вій: — А чому стоїть він На нозі одній? А хлопчак поважно: — От тобі і на! Ну, яка ж, сестричко, Ти ростеш смішна! Та коли б і другу Ногу він підняв, То стоять не зміг би …
Чого бусол на одній нозі стоїть. Євген Бандуренко Докладніше »
Чобітки. Євген Бандуренко
Вірш про шанобливе ставлення до власних речей. Дуже повчально! Чобітки. Євген Бандуренко Батько справив Петрусеві Чобітки, Що вдягнув і танцюрист би Залюбки. Лиш суконкою злегенька Проведи, Як засяють і халяви Й переди. А які у них підбори, А ранти! Тільки, жаль, не вмів Петрусь їх Берегти. Йде зі школи він додому Й не мина Ні …
Розсудила. Грицько Бойко
Вернулися з поля і мама, і тато, – а дома роботи зібралось багато. Хутесенько мама за відра вхопилась… – Спочинь, – каже тато, – Ти й так натомилась!.. І сам бере відра… А мама тихенько: – І ти натомився, – Спочинь – я швиденько… І тут сперечатися вже вони стали, кому йти по воду? А …
Де п’ятий. Грицько Бойко
Мне хустиночку в руці, Гірко плаче Віра: — В мене п’ять було стільців, А тепер — чотири. Взявся братик рахувать: — Раз, два, три, чотири, п’ять! Віро, плакати облиш: Ти ж на п’ятому сидиш!
Найсильніший. Михайло Хижко
Запитали раз у Васі: — Найсильніший хто у класі? — Певно, я, бо позавчора Говорили всі на зборах, Що вже третій рік підряд Сам тягну весь клас назад…
Товариська допомога. Інна Кульська
В Данька до математики
незаперечний хист.
Данько моргає: «Братики,
та я ж не егоїст?
Про бабусю, козу і капусту. Головко Олег
Бабуся козу по капусту послала.
Бабусі коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? ..
Збірка “Ворона-каркарона”. Грицько Бойко
Веселі, повчальні, оптимістичні, прості у запам’ятовуванні вірші Грицька Бойка – це справжнє свято для дітлахів. Читайте їх, вчіть напам’ять, вчіться і веселіться! Збірник віршів для дітей дошкільного віку “Ворона-каркарона”. Київ: “Веселка”, 1965 рік. Малюнки БЕ-ША Жабенятко забруднилось. Грицько Бойко Жабенятко забруднилось, Забруднилось — не помилось. — Жабенятко, так негоже! Ну на кого ти похоже? — Я …
Збірка “Жарти”. Грицько Бойко
На даній сторінці нашого сайту пропонуємо вашій увазі збірочку творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку “Жарти” із однойменної книги Грицька Бойка. Тут Ви знайдете повчальні віршики про дітей, тварин, птахів і весело і корисно проведете час! Барабан. Грицько Бойко В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі. Це для …
Хто правий? Петро Ребро
В’ється, в’ється до ставка Річка синьоока. Тато каже, що мілка, Я кажу — глибока! Хто правий з нас — я чи він,— Сам не розумію: Татку в річці до колін, А мені — по шию!
Порадила. Грицько Бойко
Туди-сюди тупцюється хлопчик біля броду, – з річки носить він на берег пригоршнями воду. – А навіщо це ти робиш? – Мовила сестричка. – Дуже хочу я всю воду виносить із річки! – Ну й чудний! – мала сказала. – Розум де у тебе? Щоб всю воду вибрать з річки, відра взяти треба.
Однокашник. Павло Глазовий
— Хто там, синку, в двері стукав? — Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до нас, Що колись ходив з тобою у четвертий клас. — Йди скажи: немає татка. То якесь брехло. У четвертім нашім класі лисих не було.
Маленький дачник. Павло Глазовий
Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но! — Дядю, коник не поїде! — …
Де беруться діти. Павло Глазовий
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі. Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… — І тут раптом обізвалось якесь онучатко: — От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому. …
Настирливий. Грицько Бойко
— Ти спиш, Семене, при вікні? — Ні. — То, може, плачеш в тишині? — Ні. — Одержав вісті ти сумні? — Ні. — То просто думаєш, дивак? — Так. — Про що ж ти думаєш, Семене? — Щоб відчепився ти від мене!