Зміст сторінки
Вірші Олександра Олеся про весняну пору, про пробудження природи від зимового сну. Вірші про радість, яку приносить весна дорослим і дітям. Вірші зі збірки віршів Олександра Олеся “Від льоду до льоду”. Малюнки В. Полтавця.
Білі гуси. Олександр Олесь
Білі гуси летять над лугами,
В синім небі біліють снігами,
В синім небі хмарками зникають.
Довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали,
Розцвіли, як купави великі,
Довго-довго лунають їх крики.
Навмивалися, накупалися,
Нагулялися.
Закричали, знялись і полинули,
Тільки пір’я на спогад покинули.
Весна. Олександр Олесь
“Теплінь. Весна іде!” —
Сказала так бабуся.
Весна іде? Та Де?
Коли в вікно дивлюся —
Аж справді йде весна.
Ось стала біля ставу,
Всміхнулася ясна
І кинула купаву.
Купава розцвіла,
На хвилях загойдалась.
Весна ж у ліс пішла,
Ішла і усміхалась.
Дерева ожили!
Весна їх всіх вітала
І листом із поли
Їх рясно обсипала.
Берізці молодій
Сережки почепила,
Билиночці блідій —
Дзвіночок, щоб дзвонила.
Дарунки роздала,
З усіми попрощалась,
І в поле, в степ пішла,
Ішла і усміхалась.
Прийшла. Важкий мішок
З плечей своїх зложила
І тисячі пташок
В широкий степ пустила.
І степ загомонів,
Почулись співи, крики.
Взялися до смичків
І коники-музики.
Там перепел: “Ха-вав!”
Там “бу-бу!” над водою.
Цупке щось дерти став
Деркач між осокою.
В повітрі, мов квітки,
Метелики літали.
Гули джмелі, бджілки
І меду скрізь шукали.
Та світу вже весна
Не бачила й не чула,
Давно уже вона
Натомлена заснула
Весна. Олександр Олесь
Скоро сонечко пригріє,
Потечуть струмки,
Темний гай зазеленіє,
Зацвітуть квітки.
Підем ми тоді з тобою
В ліс на цілий день
І натішимось весною,
І наслухасмсь пісень.
Весна, весна! Радійте, дітки… Олександр Олесь
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки,—
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках,— сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
Збірник віршів Олександра Олеся. Малюнки В. Полтавця
Веснянка. Олександр Олесь
А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску…
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.
В небі жайворонки в’ються. Олександр Олесь
В небі жайворонки в’ються,
Заливаються — сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.
Ось вони на землю впали,
Щось шепнули їй, сказали
І розтали знов у млі…
І щоб глянути на диво,
Виглядають полохливо
Перші проліски з землі.
Все навколо зеленіє. Олександр Олесь
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте?..
«Швидше, мамо, — черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
Скоро сонечко пригріє… Олександр Олесь
Скоро сонечко пригріє,
потечуть струмки,
темний гай зазеленіє, .
зацвітуть квітки.
Підем ми тоді з тобою
в ліс на цілий день
і натішимось весною,
і наслухаємось пісень.
Тане сніг. Олександр Олесь
Тануть,
В’януть
Сніги, —
Як крізь хмари летючі
Гляне сонце блискуче.
Усміхнеться в привіті,
Розіллється в блакиті.
Тане сніг,
В’яне сніг,
Гине.
