Олександр Копиленко “Найвеселіший місяць травень” (оповідання)

Оповідання Олександра Копиленка «Найвеселіший місяць» — це теплий і яскравий твір про травень, коли природа наповнюється життям, зеленню та пташиним співом. Автор описує весняний ліс, парки, сади, поля й озеро, де кожен куточок живе своїм життям. Читач почує голоси дроздів, зозулі, іволги, соловейка та інших птахів, побачить ластівок над полями й маленьку кульбабку, яка розсіює своє насіння. Оповідання допомагає дітям уважніше спостерігати за природою та помічати красу травневих днів.

Оповідання Олександра Копиленка “Найвеселіший місяць” (аудіорозповідь)

Оповідання Олександра Копиленка “Найвеселіший місяць – травень”

Найвеселіший місяць — травень.

Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля.

Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос далеко-далеко…

Навіть он в озері завзято змагаються в своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. Здається, що вони ніколи й не відпочивають.

А ось при дорозі сховалася в траві кульбабка. Голівка її в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї — і поніс вітерець малесенькі пухнасті парашутики. А під кожним парашутиком насіннячко висить. Там, де сяде парашутик,— нова кульбабка виросте.

Насувається здалеку темна хмара.

Загуркотів перший, весняний, травневий грім. Мабуть, дощ буде! Треба кудись ховатись!