Вірші про божу корівку, про сонечко

Збірник дитячих віршів про комашку-сонечко.

Вірші про божу корівку, сонечко

Сонечка. Леся Медик-Яремчук

Сонечко, те, що у небі світило,
Якось у річку згори задивилось
І здивувалось: “Хіба ж так буває?
Знаю, одне я, а тут нас аж два є.”
Сонечко інше – жучок невеличкий
– Зручно вмостилось на листя сунички.
В нього учора були уродини,
Й цятка новенька з’явилась на спині.
Хто ще не бачив, погляньте уважно.
Це вам не жарти, це дуже поважно.
Сонечко горде і раде без міри:
Рочків чотири і цяток чотири.

Сонечко. П. Мостовий

Два сонечка я знаю:
Мов куля золота,
Одне у небі сяє,
А друге ось літа.
За сонечком маленьким
Біжу я навпростець.
Ловлю його у жменьку,
Мов сонця промінець.
– Боятися не треба,
Лети собі у світ
І сонечку на небі
Мій передай привіт.

Сонечко. Ярослава Шекера

В маминій долоні
сонечко вовтузиться,
сонечко з краплинками,
з чорними зернинками.
Видерлось на пальчик,
усміхнулось сонечку,
розгойдало крилечка —
й полетіло в полечко,
де квітчасті хвилечки.

А у полі зелено,
а у полі сонячно,
променями встелено
сонячні стежки.
Сонце плине в небі,
сонечко — між соняхів,
мамині долоні згадує м’які.

Поділіться з друзями: