Вірші про сонце, сонечко

Світить нині сонечко. Євген Желєзняков

Світить нині сонечко
У моє віконечко.
Світить воно, гріє,
Все село радіє:
Гарне буде літо,
Гарне буде жито.
Вславить рідний край
Щедрий урожай.

Сонечка. Леся Медик-Яремчук

Сонечко, те, що у небі світило,
Якось у річку згори задивилось
І здивувалось: “Хіба ж так буває?
Знаю, одне я, а тут нас аж два є.”
Сонечко інше – жучок невеличкий
-Зручно вмостилось на листя сунички.
В нього учора були уродини,
Й цятка новенька з’явилась на спині.
Хто ще не бачив, погляньте уважно.
Це вам не жарти, це дуже поважно.
Сонечко горде і раде без міри:
Рочків чотири і цяток чотири.

Сонечко весняне. Грицько Бойко

Вірші про сонечко

Сонечко весняне
Встало з-за села.
Пробудилась рано
Дівчинка мала.
Дивиться в віконце,
Радісна, ясна,
Наче промінь сонця
Мов сама весна.
Бантики в косички
Вплетено як слід,
А рум’яні шічки,
Наче сонця схід.

Сонечко моє. Грицько Бойко

З піснею про сонечко
Йду в дитячий сад.
Миле, миле сонечко,
Як тобі я рад!
Сонечко моє,
Яснеє.

Сонечко здіймається,
Плине в вишині.
Сонечко всміхається
Весело мені.
Сонечко моє,
Яснеє.

В небі ні хмариночки –
Все кругом сія…
Он іде Мариночка
І співа, як я:
Сонечко моє,
Яснеє.

Сонечко, світи. Михайло Стельмах

Ось тепер я добре знаю:
Сонце в річку спать лягає —
Сам помітив, як воно
Впало в хвилю — і на дно.

Побіжу мерщій до мами:
— Сядьмо в човен з парусами!
Човен бистрий, од коси
Нас до сонця принеси!

І скажу я так, як треба:
— Підіймайся, сонце, в небо —
Нам не треба темноти,
Ти ще, сонечко, світи!

За матеріалами: Стельмах Михайло. У бобра добра багато. Художник – Мельниченко Валентина. Видавництво «Веселка», 1979, 98 с.


Сонечко, сонечко. Закличка. З народного

Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко.
Я – маленький хлопчик,
Виліз на стовпчик,
На дудочку граю,
Діток звеселяю.


Сонечко. П. Мостовий

Два сонечка я знаю:
Мов куля золота,
Одне у небі сяє,
А друге ось літа.

За сонечком маленьким
Біжу я навпростець.
Ловлю його у жменьку,
Мов сонця промінець.

-Боятися не треба,
Лети собі у світ
І сонечку на небі
Мій передай привіт.

Сонечко. Надія Приходько

Сіло сонце полум’яне
За стоги.
Обгорнули все тумани
Навкруги.

Навіть захід пурпуровий
Вже погас.
А на ранок сонце знову
Йде до нас.

Де це сонце в темну нічку
Спочива?
Може, в морі ясне личко
Умива?

— Не вмиватись я ховаюсь,
Не спочить.
Треба діток в іншім краї
Теж зігріть.

Сонечко. Олена Пчілка

Як стало сонечко світити,
Як огріва навколо все!
Дитя мале зриває квіти.
Бабуся зіллячко несе…

Сонечко лишається. Грицько Бойко

Біля сонечка, вгорі,
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка
Враз хмаринка біла
Сонечко закрила,
І Яринка засмутилась
Губоньки скривила
Не журись, Яринко,
Не на вік хмаринка:
Хмарка розпливається,
Сонечко ж лишається!

Сонечкова мама. Анатолій Костецький

Вмиває кішка
Кошенят.
Вмиває кізка
Козенят.
Мене
Водою з милом
Щоранку
Мама миє.
І чистим
Сонечко встає
Щодня
З-за небокраю…
І в нього,
Мабуть,
Мама є,
Бо хто ж його
Вмиває?

Сонячний зайчик. Петро Осадчук

Зайчику-стрибайчику,
Чом я не збагну,
Як ти, побігайчику,
Виліз на стіну?

Як це ти, маленький,
Подолавши страх,
Крізь вікно швиденько
Вискочив на дах?

Ген сміється в небі
Сонце золоте,
В нього, як і в тебе,
Усмішка цвіте.

Зайчику-промінчику,
Чом ти враз ущух —
Затремтіли кінчики
Золотистих вух?..

Ген повзе огрядна
Хмара-бегемот —
Взяти сонце ладна
В ненаситний рот.

Зайчику-гуляйчику,
Не тремти дарма!
Йди мені під маєчку —
Хмари там нема.