Скільки йому здачі? Валентина Чорна

Дві синиці, дві Лукерки,
Мудрі продавщиці,
Продають смачні цукерки,
Груші та кислиці…

Сірий котик Васильок
Взяв новенький п’ятачок,
До крамниці він спішить
На вечерю щось купить.

Ось поклав наш Васильок


На прилавок п’ятачок,
Тихо муркнув: „Няв-няв-няв!”
І синичкам так сказав:

„На копієчку—грушок,
На копійку—кисличок,
А тоді на цілих три
Ще й цукерок для сестри!”

А синиці: „Цвінь-цвірінь!
Що ж, продати нам не лінь.
Ось тобі готовий крам,
Забирай—там грам у грам!”

Взяв у лапи Васильок
Із покупками кульок.
„Няв-няв-няв!—замуркотів,—
Здачі б я іще хотів…”

Дві синиці-продавщиці
Цвірінчать на всю крамницю:
„Не приходь, Василь, до нас!
Запишися в перший клас!”

… Від крамниці до воріт
Рахував наш сірий кіт
Свої гострі пазури,
А у власному дворі

Під новесеньку повітку
Сів та й гірко плаче…
Порахуйте, любі дітки,
Скільки ж йому здачі?