Після Великодня був Вливаний (Обливний) понеділок. Я дуже люблю це свято. Воно радісне й галасливе, як струмені водограю. Хлопці обливають дівчат водою, бажаючи, щоб вони були гарні, чесні, здорові, як сама Весна. А дівчата, дякуючи, дарують хлопцям писанки.
Скільки вереску, скільки сміху в цей день, особливо, коли він сонячний і теплий, а нам Вливаний понеділок виявився саме таким. Ідеш собі дорогою і гадки не маєш, аж раптом із-за рогу на тебе виливають цебер води, ну не цебер, а відро, може й не відро, а горнятко, хай навіть і не горнятко, а так, бризнуть несподівано водою в обличчя:
– Христос воскрес!
– Воістину воскрес!
Великоднє сонечко тішиться разом з нами: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє! Освіти нас перед усім миром християнським добротою, красотою – на віки-віків.
Інсценівка «На Обливний понеділок». Стародавній звичай
(Гурт дівчат і хлопців з глечиками обливають один одного.)
1-й хлопчик (ллє воду). Будь здорова, як вода, а весела, як весна.
1-ша дівчинка. Обережно,віночок новий, квітки замочиш.
2-й хлопчик. А ти на коси,Дмитре,на коси,щоб гарно росли.
1-ша дівчинка (струшує воду). То тобі поливати треба. Бачиш,який малий,ніби тебе ні коли весняний дощ не мочив.
2-га дівчинка. Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.
(Дівчатка підбігають. Одні тримають. його, інші ллють на нього воду.)
1-й хлопчик. Досить,дівчата,а то до небі виросту.
2-га дівчинка (ллє тричі). Один дощ, другий дощ, третій дощ.
1-й хлопчик. Досить, дівчата, досить, а то до неба виросту.
Оксана (ллє на Петра воду тричі): Один дощ, другий дощ, третій дощ.
Петро. Досить з мене одного. Бр-р…
Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: «Як підуть у травні три дощі добрі, то наповнять три роки голодні».
Петро. На урожай то добре, а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, дівчата, жалю у вас до мене немає. Я ж на ваші сорочки води не лив,тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.
Марійка. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.
Петро. Зараз я вас з голови до ніг обіллю, ви теж просохнете.
(Бере відерце і хоче облити. Всі верещать, розбігаються.)
Петро. Не бійтеся, сороки, відерце порожнє, але я зараз принесу з криниці води і всю на вас виллю.
Марійка. Досить обливатися. Час іти водити гаївки.