Вірші про Страсну (Великодню) п’ятницю. Надія Кметюк

Великодня п’ятниця. Надія Кметюк

В день тяжкої скорботи й великої туги
Твоїм ранам святим, Твоїм мукам вклонюся.
Закривавлене після страшної наруги,
В Плащаницю загорнуте Тіло Ісуса.

Розіп’яте, беззахисне, зболіле Тіло…
Принеси чисте серце до Нього в цю днину,
Бо й за наші провини ці рани горіли.
В храм прийди, щоб вклонитися Божому Сину.

Темні сили хотіли невинної крові,
Не побачили світло Тих Божих Очей,
І звершилася воля Отця, що з Любові
Свого Сина віддав для спасіння людей.

Великодня п'ятниця. Надія Кметюк

Великодня п’ятниця. Надія Кметюк

Нині Божа Любов всіх до себе пригорне,
В Храм згорьовані, хворі, невтішні прийдуть.
Як терновий вінок, смуток душу огорне,
Чисті сльози на рани Христові впадуть,
Хресні муки тяжкі і нелюдські страждання…
Плащаницю встелили весняні квітки,
І заплакав весь світ у жалобнім прощанні
З Тим, Хто Істину людям приніс на віки.
Сину Божий! Яке невимовне терпіння
Ти пройшов, щоб ці муки пекельні знести.
Хай Твій приклад додасть нам сьогодні сумління,
Щоб свій хрест нелегкий на цім світі нести.

На Страсну П’ятницю. Надія Кметюк

Обтяжені, засмучені, невтішні,
Прийдіть! Переступіть лишень поріг!
Ми всі на цьому світі такі грішні,
Прийдіть і поклоніться аж до ніг.

На Страсну П'ятницю. Надія Кметюк

Дивіться: о, які болючі рани…
Як плаче нині серце і душа.
Як сумно, як жалобно нині в храмі
Весь світ прийшов оплакати Христа.

Не лаврами — колючим терням вкрили.
Ясне чоло і золоте Його волосся,
І на хресті вмирати залишили,
Пробивши наскрізь руки й ноги босі.

Струмками крові ллється із розп’яття.
Велика жертва Сина і Отця.
За всіх нас, мої сестри, мої браття,
За всіх, з початку світу й до кінця.