Хоросницька Марія

Хоросницька Марія
Марія Хоросницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: – Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна.

Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську).

Коротенька біографія Марії Хоросницької
Марія Хоросницька народилася 13 травня 1925 року в селі Хоросно Пустомитівського району на Львівщині. Чотири класи початкової школи закінчила у рідному селі, з п’ятого по шостий навчалася у Львові в школі ім. Маркіяна Шашкевича. Далі – перша українська гімназія, де Марійка починає віршувати, підписуючи свої ліричні зізнання псевдонімом «Незабудька». Близький краянин, успішний прозаїк Іван Керницький «перехрестив» юну поетесу на «Хоросницьку».

Під час німецької окупації закінчила вчительську семінарію, отримала диплом педагога. У 1944 році поступила у Львівський педагогічний інститут. Була активною учасницею молодіжного життя, друкувалася, виступала на поетичних вечорах. На третьому курсі інституту на долю Марії Василівни випали нелегкі роки арешту і заслання, про які вона неохоче згадувала. Після звільнення навчання не продовжувала. Вийшла заміж, виховувала двох дітей. Член Спілки письменників України.

Померла письменниця 11 грудня 2006 року.

Поетична творчість Марії Хоросницької
Марія Хоросницька – авторка багатьох поетичних збірок: «Краю мій», «Вересень – місяць весняний», «Симфонія любові», «Спалах», «Вірність», «Зелені піраміди», «Акорди», «Невгомонність», «Карпатська радуга», «Откровенность», «Відлуння пережитих літ».

У доробку письменниці особливе місце посідають книжечки для дітей. Перша збірка «Мандрівка по Львову» вийшла в 1970 році. «Звідки в міста назва Львів», «Високий замок», «Вулиця Руська», «Львівські леви», « Львівські каштани» – такі назви мають вірші для дошкільнят і молодших школярів.

Збірка віршів «Рідне місто пізнаю», яка вийшла друком у видавництві «Каменяр», пропонує мандрівку по рідному Львову, ось її маршрути: «Шевченківський гай», «Стрийський парк», «В історичному музеї», «На вулиці Руській», «Княжа гора». Поезія навчає любити рідний край через сприйняття неповторного Львова, його минувшини, архітектури, пам’яток, характерного мовного колориту.

За матеріалами:http://lodb.org.ua/, http://blog.i.ua/