Вірші про Різдво і різдвяні свята

Вірші для дітей про Різдво Ісуса Христа, про Різдвяні свята.

Вірші про Різдво. Збірник віршів

Святий вечір. Ольга Науменко

(6 січня)

В небі зіронька палає,
Святий вечір наступає.
Вся збирається родина,
Накриває стіл дружина.

Страв дванадцять на столі,
Із кутею на чолі.
Серед них є рибна юшка,
Голубці, узвар, пампушки.

Хоч вже й скоро благовіст,
Та іще триває піст,
Тож ці страви славнозвісні,
Всі пісні украй та прісні.

 

Різдво. Ольга Науменко

(7 січня)

Родинним святом є Різдво,
Єднає сім’ї всі воно,
Збирає разом за столом
І зігріває всіх теплом.

Так повелось серед віків,
Що ходять діти до батьків,
Несуть калачики смачненькі,
Гостинці різні, солоденькі.

А ще колядники приходять,
Вертеп вони з собою водять,
Обряд проводять засівання,
Бажають щастя, процвітання.

 

З Різдвом Христовим! Й. Стуцюк

Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
– З Різдвом Христовим, Україно!

 

Зима. Різдво. Іван Франко

Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!

Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво.

 

Колядка

У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!

 

Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
Як не дасте п’ятака,
Візьму вола за рога
Та виведу на моріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.

 

Кутя. Марія Хоросницька

Може, тому,
Що з медом, з маком…
Може, тому,
Що на порі,
В народі всім кутя до смаку,
Найбільше,
Звісно, – дітворі!
Борщі ми сьорбаєм
Частенько,
Нерідко кашу
І куліш…
Кутю смачну
І солоденьку
Їмо два рази в році лиш!..
На вечір,
Що святим зоветься,
Й на щедрий вечір, –
Ось і все!
Хоч як опісля
Заманеться –
Матуся більш
Не принесе!
Такий звича1 –
Поважна справа.
Додати хочеться лишень:
Кутя –
Це надзвичайна страва
Кутю ми їли б кожне день!

 

Святвечір. Марія Хоросницька

Діти з-за порога,
Діти з-за одвірка
Дивляться на небо,
Чи не сходить зірка.
Блисне перша зірка
Сяйвом променистим, –
Мати всіх запросить
До вечері сісти.
Виглянь, виглянь, зірко,
Ми тебе чекаєм
Вечеряти з нами
За старим звичаєм.

 

Різдво. Олег Герман

Різдво. Олег Герман

Різдво. Дощисько не стихає.
Ідуть обмоклі пастушки.
“Господь предвічний ся’ рождає!”
“Ісусу слава на віки!”
Заляпана болотом шопка
Вже в сінях. “Чи приймете нас?!”
І Янгол, як манюня кнопка
Вкотився за поріг в цей час.
В Царя відклеїлися вуса,
Та річ тримає, як артист,
А смерть, красуня пишноруса
Несе у тілі… інший зміст.
Тече у Ірода з корони
Дощівка й бороду змива…
Та все це суєта. З поклоном
Виходять з хати. Ожива
Дитинство з снігом вище стріхи
І прискрипучим морозцем.
…Через дощі селом йде втіха
З прозорим ангельським крильцем.

Бог є любов. Різдво. Надія Кметюк

О Різдво! Розпроміниться серце
Від Пречистого ймення: Любов.
Божа ласка і радість проллється
В тишу рідних домівок й церков.

Над Вселеною — голуб надії —
Богодух. Над Христом — янголя.
Породілля крізь сльози радіє.
Пеленає святе Немовля.

Між зірками вчувається: «АVЕ —
Чисте лоно Твоє і святе…»
Коронація Божої слави —
Хай Дитятко Господнє росте!

О гармонія світла й молитви!
У сльозинці душі — промінець.
Бог прийшов, щоб весь світ возлюбити,
А Любов — це найвище з мистецтв!

Різдво. Надія Кметюк

Різдво! Величне свято серця —
Во ім’я істини і вічності життя.
Пречиста Діва Богоматір’ю вже зветься,
І німбом святості осяяне Дитя.

Серед мільйонів свіч, що нині сяють,
Моя різдвяна свічечка горить.
І міріади зір з небес вітають
Цю неповторну мить, різдвяну мить.

Маленький Бог, покладений у ясла,
До сліз зворушує серця і душі знов.
І воскресає в тих серцях, де вже погасла,
Дитятка Божого освячена Любов.

Різдво. Надія Кметюк

Різдвяне свято — вічне й неповторне:
Хтось молиться, хтось хоче каяття,
А хтось цнотливо-трепетно пригорне
І вперше поцілує це Дитя…

Так довго марив світ і світу снилось
Небесне сяйво Божої зорі.
І ось Дитятко Боже народилось,
Щоб сяять у віках на вівтарі!

Накинувши посріблену мережку,
Милують око голубі сади.
І Сам Господь благословляє нині стежку,
Яка веде до свята коляди.

Облагородженою, світлою ходою
Ступає по землі святе Різдво —
Із таїнством вертепу, з колядою.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЖЕ ЙОГО!

Різдво Христове. Н. Куфко

Вірші про різдво для дітей і дорослих

Різдво Христове – свято в домі,
Чудові страви на столі,
Зібрались друзі і знайомі
В сімейному колі у теплі.

Ялиночка, красуня пишна,
Гойдає на своїх гілках
Казкові іграшки розкішні:
Там півник, рибка, заєць, птах.

Неначе дощик, нитки в’ються,
У світлі виграють сріблом…
А в кульках весело сміються
Усі, хто з нами за столом.

Хай хмара віє снігом рясно,
Зима в гілках плете шитво…
Нам в домі затишно й прекрасно, –
Ми всі святкуємо Різдво!

Дідух. В. Слапчук

Сніг всміхається – Різдво.

Я радію й тато.

Несемо ми з ним удвох

Дідуха до хати.

Наш дідух – із жита сніп.

Зв’язаний з обжинків.

Є він в хаті – буде хліб,

Будуть добрі вчинки.

Коляда. Ганна Чубач

Колядуйте! Колядуйте!
У сопілку дужче дуйте!
І на свій Різдвяний спів
Не жалійте голосів!
Нехай Ангели почують,
Українці як святкують.
Хай почує в небі Бог,
Як ви любите Його!

Щоб дотриматись порядку,
Милі хлопчики й дівчатка
Починають знов з початку
Вчора вивчену колядку:

Коляд, коляд, колядниця!
Гарна з медом паляниця!
А без меду не така!
Дайте, дядьку, п’ятака!

Шепче білочка руда:
Гарна ваша коляда!
Віє вітер десь із лугу:
Починайте пісню другу!

Діти весело святкують –
колядують, колядують
із натхненням і любов’ю.
Дай же, Боже, їм здоров’я!

Коляда. Катерина Перелісна

На Свят-Вечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.

А була така пороша.
Що аж плакав міхоноша,

Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.

Довелося торбу зняти
Й під полою прив’язати.

Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,
Хоч із снігом, позбирали,

А горішки погубились –
Вранці білки поживились.

Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!

М. Гермашев. «Со звездой». 1916

Щедрий вечір. Ольга Науменко

(13 січня)

Щедрий вечір – гарне свято,
Має звичаїв багато.
Найзначніший – щедрування,
На добробут засівання.

Окрім цього – в кожній хаті
Накривають стіл багатий.
Скрізь вареники з млинцями
І ковбаси з пирогами.

А дівчата, певна річ,
Всі ворожать у цю ніч.
На коханого, на долю,
Що цікавить їх до болю.

Старий Новий рік. Ольга Науменко

(14 січня)

Нині тішиться земля:
Всі святкують Василя,
Чи Старий-то Новий рік –
Це вже хто до чого звик.

Столи пишно накривають,
Двері гостям відчиняють,
На добробут засівають,
Одне одного вітають.

Всі усміхнені, веселі
І надворі, і в оселі,
Бо дорослі знають й діти –
Треба гарно рік зустріти!