Крапля в морі

На світі законів немало,Я нагадаю один:Щоб море не висихало,Потрібно багато краплин. Але в штормову годину,Як море бурунить гнів,Потрібна зайва краплина,Щоб…

Коментарі Вимкнено до Крапля в морі

Найогидніші очі порожні. Василь Симоненко

Найогидніші очі порожні,Найгрізніше мовчить гроза,Найнікчемніші дурні вельможні,Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива,Найсолодші кохані вуста,Найчистіша душа незрадлива,Найскладніша людина проста. Але правди…

Коментарі Вимкнено до Найогидніші очі порожні. Василь Симоненко

Як хороше радіти без причини. Василь Симоненко

Як хороше радіти без причини,Коли на місто сутінь опадаІ чується, як тихо, безупинноДзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема,…

Коментарі Вимкнено до Як хороше радіти без причини. Василь Симоненко

Завірюха. Василь Симоненко

Ой, зима!Біжить, регоче біло,Бубонами брязкає в степу…Вам усе на світі зрозуміло?Просвітіть, премудрі,НедозрілуДушу мою,Зрячу і сліпу!Душу примітивну,Як хурделиця,Білу й зрозумілу,Наче сніг!їй…

Коментарі Вимкнено до Завірюха. Василь Симоненко

Минуле не вернуть. Василь Симоненко

Минуле не вернуть,не виправить минуле,Вчорашне — ніби сон,що випурхнув з очей.Як луки навесніховаються під мулом,Так вкриється вонопластами днів, ночей.Але воно…

Коментарі Вимкнено до Минуле не вернуть. Василь Симоненко

Комета і сірник. Василь Симоненко

В холоднім космосі блукаючи без цілі,Вона Землі хвостом не обминеІ омахів вогнисті заметіліЗ нічного неба щедро сипоне. І довго будуть…

Коментарі Вимкнено до Комета і сірник. Василь Симоненко

Розкішні трупи. Василь Симоненко

Раби хвилинної, непевної забави,Легкого щастя й долі шукачі,Хіба ви кращі, ніж бездарні, мляві,На смітник викинуті паничі? І совість ваша п’яна…

Коментарі Вимкнено до Розкішні трупи. Василь Симоненко

До суєсловів. Василь Симоненко

Навіщо метушитися? Для чогоОбстоювати власну правоту,Хвалить свої діяння і дороги,Виправдувать мотиви і мету? Здається, наче просите пощадиВ історії, що горда…

Коментарі Вимкнено до До суєсловів. Василь Симоненко

Галасливому менторові. Василь Сухомлинський

Навіщо? Навіщо? НавіщоОтой катехізис заслуг?Залиш мені в спадщинуДумку найвищу,Нерепнуте небо і гострий плуг.Не треба! Не треба! Не требаЧитати мені букваря!Залиш…

Коментарі Вимкнено до Галасливому менторові. Василь Сухомлинський

Лев у клітці. Василь Симоненко

Залізні пруття обламали зуби,Тепер ти — курка після зливи,Лежиш у клітці, стомлений, лінивий,Облизуючи спраглі губи. Тебе цікаві розглядають косо —Невже…

Коментарі Вимкнено до Лев у клітці. Василь Симоненко

Мандрівка по цвинтарю (Низка епітафій). Симоненко В.

Бюрократові Тепер спокійно можна спочивати,Ніхто його не потурбує вже —Від клопотів щоденних бюрократаСмерть-секретарка пильно береже.Робить їм, правда, нічого обом —Ніхто…

Коментарі Вимкнено до Мандрівка по цвинтарю (Низка епітафій). Симоненко В.