Вірші про дітей і світ дитинсва

Про маленького хлопчика і справжнього льотчика. Євген Бандуренко

Розпростуючи руки, ніби крила, Стрибали дітлахи з погребника, Удаючи парашутистів смілих, Що вниз шугають з борту літака. Та от, спіткнувшися, маленький Коля Розбив до крові носа, як на зло. Хотілося заплакати від болю, Та, мабуть, друзів соромно було. Стояв край шляху у розгубі хлопчик, До носа прикладаючи рукав. Проходив вулицею справжній льотчик. — Що трапилось? […]

Про маленького хлопчика і справжнього льотчика. Євген Бандуренко Read More »

Розпростуючи руки, ніби крила, Стрибали дітлахи з погребника, Удаючи парашутистів смілих, Що вниз шугають з борту літака. Та от, спіткнувшися, маленький Коля Розбив до крові носа, як на зло. Хотілося заплакати від болю, Та, мабуть, друзів соромно було. Стояв край шляху у розгубі хлопчик, До носа прикладаючи рукав. Проходив вулицею справжній льотчик. — Що трапилось?

Вірші про книги

Гнатове виправдання. Євген Бандуренко Вірш про те, як не можна ставитись до книжок, незалежно від того, кому вони належать. Повчальний вірш Євгена Бандуренко для дітей різного віку. Завітав якось до Гната Родіон Та й не вірить: це насправді, А чи сон? Гнат над книжкою схилився Як мара І підряд усі малюнки Видира. Родіон його за

Вірші про книги Read More »

Гнатове виправдання. Євген Бандуренко Вірш про те, як не можна ставитись до книжок, незалежно від того, кому вони належать. Повчальний вірш Євгена Бандуренко для дітей різного віку. Завітав якось до Гната Родіон Та й не вірить: це насправді, А чи сон? Гнат над книжкою схилився Як мара І підряд усі малюнки Видира. Родіон його за

Чобітки. Євген Бандуренко

Вірш про шанобливе ставлення до власних речей. Дуже повчально! Чобітки. Євген Бандуренко Батько справив Петрусеві Чобітки, Що вдягнув і танцюрист би Залюбки. Лиш суконкою злегенька Проведи, Як засяють і халяви Й переди. А які у них підбори, А ранти! Тільки, жаль, не вмів Петрусь їх Берегти. Йде зі школи він додому Й не мина Ні

Чобітки. Євген Бандуренко Read More »

Вірш про шанобливе ставлення до власних речей. Дуже повчально! Чобітки. Євген Бандуренко Батько справив Петрусеві Чобітки, Що вдягнув і танцюрист би Залюбки. Лиш суконкою злегенька Проведи, Як засяють і халяви Й переди. А які у них підбори, А ранти! Тільки, жаль, не вмів Петрусь їх Берегти. Йде зі школи він додому Й не мина Ні

Вовина хвороба. Степан Олійник

Вова малий ніби справді поблід.Мама питає в тривозі:— Може, болить голова чи живіт?Може, де впав на дорозі? Син покрутив головою, що — ні,Мовчки стоїть і ні слова.— Чом ти не кажеш нічого мені?Що це?Що сталося, Вова? Глянула й ледве не кинеться в плач:Ясно! Потрібна примочка! —Сильно розпухла надута, як м’яч,Ліва щока у синочка. Гуля така

Вовина хвороба. Степан Олійник Read More »

Вова малий ніби справді поблід.Мама питає в тривозі:— Може, болить голова чи живіт?Може, де впав на дорозі? Син покрутив головою, що — ні,Мовчки стоїть і ні слова.— Чом ти не кажеш нічого мені?Що це?Що сталося, Вова? Глянула й ледве не кинеться в плач:Ясно! Потрібна примочка! —Сильно розпухла надута, як м’яч,Ліва щока у синочка. Гуля така

Хто кричав. Грицько Бойко

Вірш Грицька Бойка "Хто кричав?"

Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, коли зуба рвали? — Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло… — А чого ж ти так горлав В лікаря щосили? — Та то ж лікар заволав, Бо я став брикаться, Йому щипці поламав І… вкусив за пальця!

Хто кричав. Грицько Бойко Read More »

Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, коли зуба рвали? — Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло… — А чого ж ти так горлав В лікаря щосили? — Та то ж лікар заволав, Бо я став брикаться, Йому щипці поламав І… вкусив за пальця!

Казка. Павло Глазовий

Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. — Послухай, — каже, — синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба

Казка. Павло Глазовий Read More »

Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. — Послухай, — каже, — синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба

А що в портфелі? Анатолій Костецький

Що таке надворі сталось? Що за крики? Що за галас? — Бий! Дава-ай! — Гати, мазило! — Ти куди?! — Суддю—на мило!. Зрозуміло: там — футбол, і комусь забили гол.. Два портфелі, як і слід, штанги замінили. На воротах — мій сусід, воротар умілий. Знов — прохід! Ось-ось заб’є!.. Штанга! Ех, невдало… І з портфеля

А що в портфелі? Анатолій Костецький Read More »

Що таке надворі сталось? Що за крики? Що за галас? — Бий! Дава-ай! — Гати, мазило! — Ти куди?! — Суддю—на мило!. Зрозуміло: там — футбол, і комусь забили гол.. Два портфелі, як і слід, штанги замінили. На воротах — мій сусід, воротар умілий. Знов — прохід! Ось-ось заб’є!.. Штанга! Ех, невдало… І з портфеля

Про дівчинку, яка всього боялась. Наталя Забіла

1. Вечоріє. Сутеніє. А в кімнаті на вікні Щось у темряві біліє — Мабуть, яблучка смачні! Мама яблучка купила, Щоб Марійка їх поїла, Щоб Марієчка мала Здоровенькою була. Гарні яблучка, помиті, І солодкі, й соковиті. Чом їх дівчинка не їсть? Хто на це нам відповість? А Марійка в цю хвилинку Заглядає у щілинку — Хоче

Про дівчинку, яка всього боялась. Наталя Забіла Read More »

1. Вечоріє. Сутеніє. А в кімнаті на вікні Щось у темряві біліє — Мабуть, яблучка смачні! Мама яблучка купила, Щоб Марійка їх поїла, Щоб Марієчка мала Здоровенькою була. Гарні яблучка, помиті, І солодкі, й соковиті. Чом їх дівчинка не їсть? Хто на це нам відповість? А Марійка в цю хвилинку Заглядає у щілинку — Хоче

Про дівчинку, яка нічого не їла. Наталя Забіла

1. Годі, діти, бігати, Гратись у дворі! Час уже обідати Нашій дітворі. Ми не гаєм часу марно — Руки миєм дуже гарно, Витираємо як слід І сідаєм за обід. Молодці в нас малюки: З’їли борщ і пиріжки, Борщик зі сметанкою, Коржики гречані, Пиріжки з капустою, Свіжі та рум’яні! Другу страву подали — Руки вгору підвели:

Про дівчинку, яка нічого не їла. Наталя Забіла Read More »

1. Годі, діти, бігати, Гратись у дворі! Час уже обідати Нашій дітворі. Ми не гаєм часу марно — Руки миєм дуже гарно, Витираємо як слід І сідаєм за обід. Молодці в нас малюки: З’їли борщ і пиріжки, Борщик зі сметанкою, Коржики гречані, Пиріжки з капустою, Свіжі та рум’яні! Другу страву подали — Руки вгору підвели:

Наша ялинка. Наталя Забіла (збірник віршів)

З неба падають сніжинки на дерева, на будинки, на майдани, на садки, на ялинки, на дубки. Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м’який холодний пух. Біле-біле все навколо, ясне й чисте, як ніколи! Мов пухнаста ковдра, ліг скрізь на землю білий сніг. І тупочуть ноженята по блискучому сніжку. Це ж у

Наша ялинка. Наталя Забіла (збірник віршів) Read More »

З неба падають сніжинки на дерева, на будинки, на майдани, на садки, на ялинки, на дубки. Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м’який холодний пух. Біле-біле все навколо, ясне й чисте, як ніколи! Мов пухнаста ковдра, ліг скрізь на землю білий сніг. І тупочуть ноженята по блискучому сніжку. Це ж у

Ранок. Наталя Забіла

Ранок. Наталя Забіла

Сонце глянуло в кімнату, зацвірінькали пташки: – Годі спати! Годі спати! Прокидайтесь, малюки! Дружно, враз, в одну хвилинку вся малеча підвелась: Галя, Валя, дві Маринки, Кіра, Віра та Юрась. Вмить – на плечі рушники, в руки мило й щіточки. – Умивайтесь, витирайтесь, чистіть зуби, малюки! Лиш одна маленька Майя умиватись не біжить: чи то спить,

Ранок. Наталя Забіла Read More »

Сонце глянуло в кімнату, зацвірінькали пташки: – Годі спати! Годі спати! Прокидайтесь, малюки! Дружно, враз, в одну хвилинку вся малеча підвелась: Галя, Валя, дві Маринки, Кіра, Віра та Юрась. Вмить – на плечі рушники, в руки мило й щіточки. – Умивайтесь, витирайтесь, чистіть зуби, малюки! Лиш одна маленька Майя умиватись не біжить: чи то спить,

Збірник віршів Олега Германа для найменших

Пропонуємо невеличку збірочку віршів Олега Германа для найменших читачів. Є Алінці у торбинці два гарних гостинці. Олег Герман Є Алінці у торбинці два гарних гостинці: жовтий півник й сірий котик з плямкою на спинці. Півник крильцями тріпоче, а котик муркоче – гарну казку розказати «дузе-дузе хоце». Собачка Гав. Олег Герман Кожен день собачка Гав перед

Збірник віршів Олега Германа для найменших Read More »

Пропонуємо невеличку збірочку віршів Олега Германа для найменших читачів. Є Алінці у торбинці два гарних гостинці. Олег Герман Є Алінці у торбинці два гарних гостинці: жовтий півник й сірий котик з плямкою на спинці. Півник крильцями тріпоче, а котик муркоче – гарну казку розказати «дузе-дузе хоце». Собачка Гав. Олег Герман Кожен день собачка Гав перед

Ярик-школярик. Платон Воронько

Ярослава звали Ярик Тато, мама і сестра, А на вулиці – Школярик Прозивала дітвора. Хлопчик піде поза двором – Враз навкруг аж загуде, Малюки гукають хором: «Он Школярик в школу йде!» Як приліпиться дражнилка, Не відстане років п’ять. Мов набридливая бджілка, Буде в’їдливо дзижчать. Особливо як надмешся, Як образишся на всіх, Жартівок не обберешся –

Ярик-школярик. Платон Воронько Read More »

Ярослава звали Ярик Тато, мама і сестра, А на вулиці – Школярик Прозивала дітвора. Хлопчик піде поза двором – Враз навкруг аж загуде, Малюки гукають хором: «Он Школярик в школу йде!» Як приліпиться дражнилка, Не відстане років п’ять. Мов набридливая бджілка, Буде в’їдливо дзижчать. Особливо як надмешся, Як образишся на всіх, Жартівок не обберешся –

Збірка віршів Грицька Бойка “Качечка-прачечка”

Качечка-прачечка. Грицько Бойко

Збірник веселих віршів про дітей  і для дітей від Грицька Бойка “Качечка-прачечка” Ух і ух Ми на груші,— Ух! Раптом чуєм: Гух! Потім тільки Гець! Що воно за Грець? Подивились: Ох! То ми долі Вдвох! Баранчик і барабанчик Бараненко і вівця Вчили грати баранця. На баяні вчили, Скрипочку купили… Та хоч син трудився,— Грати не

Збірка віршів Грицька Бойка “Качечка-прачечка” Read More »

Збірник веселих віршів про дітей  і для дітей від Грицька Бойка “Качечка-прачечка” Ух і ух Ми на груші,— Ух! Раптом чуєм: Гух! Потім тільки Гець! Що воно за Грець? Подивились: Ох! То ми долі Вдвох! Баранчик і барабанчик Бараненко і вівця Вчили грати баранця. На баяні вчили, Скрипочку купили… Та хоч син трудився,— Грати не

Збірка “Ворона-каркарона”. Грицько Бойко

Веселі, повчальні, оптимістичні, прості у запам’ятовуванні вірші Грицька Бойка – це справжнє свято для дітлахів. Читайте їх, вчіть напам’ять, вчіться і веселіться! Збірник віршів для дітей дошкільного віку “Ворона-каркарона”. Київ: “Веселка”, 1965 рік. Малюнки БЕ-ША Жабенятко забруднилось. Грицько Бойко Жабенятко забруднилось, Забруднилось — не помилось. — Жабенятко, так негоже! Ну на кого ти похоже? — Я

Збірка “Ворона-каркарона”. Грицько Бойко Read More »

Веселі, повчальні, оптимістичні, прості у запам’ятовуванні вірші Грицька Бойка – це справжнє свято для дітлахів. Читайте їх, вчіть напам’ять, вчіться і веселіться! Збірник віршів для дітей дошкільного віку “Ворона-каркарона”. Київ: “Веселка”, 1965 рік. Малюнки БЕ-ША Жабенятко забруднилось. Грицько Бойко Жабенятко забруднилось, Забруднилось — не помилось. — Жабенятко, так негоже! Ну на кого ти похоже? — Я

Збірка “Жарти”. Грицько Бойко

На даній сторінці нашого сайту пропонуємо вашій увазі збірочку творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку “Жарти” із однойменної книги Грицька Бойка. Тут Ви знайдете повчальні віршики про дітей, тварин, птахів і весело і корисно проведете час! Барабан. Грицько Бойко В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі. Це для

Збірка “Жарти”. Грицько Бойко Read More »

На даній сторінці нашого сайту пропонуємо вашій увазі збірочку творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку “Жарти” із однойменної книги Грицька Бойка. Тут Ви знайдете повчальні віршики про дітей, тварин, птахів і весело і корисно проведете час! Барабан. Грицько Бойко В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі. Це для

Хлопчик Ох. Грицько Бойко

Хлопчик Ох. Грицько Бойко

Познайомтесь: хлопчик Ох, Охає за десятьох! Ранок стеле світлу путь, Школярі до школи йдуть. Тільки Ох прилип до ліжка: — Ох! Полежу ще хоч трішки! Для Максима, Юри, Клави — Для усіх урок цікавий. Ох зіває в кулачок: — Ох! Як довго йде урок! Ось указку Ох тримає — Хлопець Африку шукає: — Ох! Куди

Хлопчик Ох. Грицько Бойко Read More »

Познайомтесь: хлопчик Ох, Охає за десятьох! Ранок стеле світлу путь, Школярі до школи йдуть. Тільки Ох прилип до ліжка: — Ох! Полежу ще хоч трішки! Для Максима, Юри, Клави — Для усіх урок цікавий. Ох зіває в кулачок: — Ох! Як довго йде урок! Ось указку Ох тримає — Хлопець Африку шукає: — Ох! Куди

“Про Андрійка-неумійка” Грицько Бойко – не варто працювати поспіхом

Це Андрійко- Неумійко. Ну й хлопчина! Ну й мастак! В школі, вдома — Скрізь у всьому Завжди в нього все не так. Починає, Поспішає, А виходить на одне: Наш Андрійко- Неумійко — Що не візьме — те не втне. В зошит білий Ляпка сіла. Що робить йому тепер? Став завзято Витирати — Дірку в зошиті

“Про Андрійка-неумійка” Грицько Бойко – не варто працювати поспіхом Read More »

Це Андрійко- Неумійко. Ну й хлопчина! Ну й мастак! В школі, вдома — Скрізь у всьому Завжди в нього все не так. Починає, Поспішає, А виходить на одне: Наш Андрійко- Неумійко — Що не візьме — те не втне. В зошит білий Ляпка сіла. Що робить йому тепер? Став завзято Витирати — Дірку в зошиті

Здоровим будь! Грицько Бойко

Вірш Грицька Бойка про чистоту і гігієну. Цей вірш навчить діток вмиватися, чистити зубки, охайно відноситись до одягу і взуття.
Вийшла курочка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!

Здоровим будь! Грицько Бойко Read More »

Вірш Грицька Бойка про чистоту і гігієну. Цей вірш навчить діток вмиватися, чистити зубки, охайно відноситись до одягу і взуття.
Вийшла курочка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!

Вереда. Грицько Бойко

Мала мама одинця, Одинця- Мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був ВЕ-РЕ-ДА. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам по квартирі. Навіть котику-Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому. А горобчики Сміються У садах! — Цвір-цвірінь! Уже проснувся ВЕ-РЕ-ДА! Ось у ліжку Він сидить, В стінку стука:

Вереда. Грицько Бойко Read More »

Мала мама одинця, Одинця- Мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був ВЕ-РЕ-ДА. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам по квартирі. Навіть котику-Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому. А горобчики Сміються У садах! — Цвір-цвірінь! Уже проснувся ВЕ-РЕ-ДА! Ось у ліжку Він сидить, В стінку стука:

Будем шахтарями. Грицько Бойко

Збірник віршів про професію шахтаря, про день шахтарів, про шахтарських дітей. Вірші про нелегку працю шахтарів.

Будем шахтарями. Грицько Бойко Read More »

Збірник віршів про професію шахтаря, про день шахтарів, про шахтарських дітей. Вірші про нелегку працю шахтарів.

Казка про ріпку і внучку. Юрій Ярмиш

У бабусі та дідуся виросла ріпка. Ось така – завширшки! Ось така – заввишки! – Нумо ріпку рвати,- кличе дідусь бабусю,- бо сам не здужаю. Тягне, тягне бабуся – аж поперек заболів, а ріпка – ані-руш! Збіглися помічники. І собачка тягла!.. І кицька допомагала!.. І мишка аж упріла!.. А ріпка й не поворухну лася. Чому?

Казка про ріпку і внучку. Юрій Ярмиш Read More »

У бабусі та дідуся виросла ріпка. Ось така – завширшки! Ось така – заввишки! – Нумо ріпку рвати,- кличе дідусь бабусю,- бо сам не здужаю. Тягне, тягне бабуся – аж поперек заболів, а ріпка – ані-руш! Збіглися помічники. І собачка тягла!.. І кицька допомагала!.. І мишка аж упріла!.. А ріпка й не поворухну лася. Чому?

Дивна пісня. Юлія Хандожинська

Слова: Юлія Хандожинська Музика: Наталія Антоник Дивна пісня. Юлія Хандожинська Хто в сопілку виграє Дзвінко і завзято, Мабуть, десь тут недалечко Почалося свято. Дивні звуки – ду-ду-ду – Сопілочка грає, Не сопілка, то нам вітер Пісеньку співає. Приспів: Ду-ду-ду Політати я люблю! Ду-ду-ду Я усіх наздожену! Полечу у темний ліс, Сяду на ялину, Заховаюся за

Дивна пісня. Юлія Хандожинська Read More »

Слова: Юлія Хандожинська Музика: Наталія Антоник Дивна пісня. Юлія Хандожинська Хто в сопілку виграє Дзвінко і завзято, Мабуть, десь тут недалечко Почалося свято. Дивні звуки – ду-ду-ду – Сопілочка грає, Не сопілка, то нам вітер Пісеньку співає. Приспів: Ду-ду-ду Політати я люблю! Ду-ду-ду Я усіх наздожену! Полечу у темний ліс, Сяду на ялину, Заховаюся за

Хиталочка-гойдалочка. Тамара Коломієць

Хиталочку-гойдалочку Гойдатиму в садку. Малесеньку Наталочку Присплю у холодку. Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочко-гойдалочко, Гойдайся, не скрипи. Кричалочко Наталочко, Мала сестричко, спи! Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочка-гойдалочка Не забавка мені. Приспала я Наталочку, Вона ж росте у сні. Хить та хить. Тихо. Спить.

Хиталочка-гойдалочка. Тамара Коломієць Read More »

Хиталочку-гойдалочку Гойдатиму в садку. Малесеньку Наталочку Присплю у холодку. Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочко-гойдалочко, Гойдайся, не скрипи. Кричалочко Наталочко, Мала сестричко, спи! Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочка-гойдалочка Не забавка мені. Приспала я Наталочку, Вона ж росте у сні. Хить та хить. Тихо. Спить.

Тепер мамі ясно. Грицько Бойко

Чай хазяєчка мала На вечерю нам несла, Хоч ступала тихим кроком, — Підсковзнулась ненароком. Чашка з блюдечком додолу, Покотилась біля столу, Покотилась і розбилась — Черепочки розлетілись. Мама сплеснула руками: — Як це сталось? — каже мама. — А ось так! — І тут дівчатко Повторило все спочатку: Друга чашка біля столу Покотилася додолу, Покотилась

Тепер мамі ясно. Грицько Бойко Read More »

Чай хазяєчка мала На вечерю нам несла, Хоч ступала тихим кроком, — Підсковзнулась ненароком. Чашка з блюдечком додолу, Покотилась біля столу, Покотилась і розбилась — Черепочки розлетілись. Мама сплеснула руками: — Як це сталось? — каже мама. — А ось так! — І тут дівчатко Повторило все спочатку: Друга чашка біля столу Покотилася додолу, Покотилась

Заблудились. Грицько Бойко

Заблудились в лісі хлопці, не знайдуть дороги. Посиніли, задубіли, – ледве тягнуть ноги. Ідуть вони між дубами, куди – невідомо… Один каже: – Йдем на північ, то і будем дома… Другий каже: – Ні на північ не піду я, друже, бо на півночі – морози, а я замерз дуже…  

Заблудились. Грицько Бойко Read More »

Заблудились в лісі хлопці, не знайдуть дороги. Посиніли, задубіли, – ледве тягнуть ноги. Ідуть вони між дубами, куди – невідомо… Один каже: – Йдем на північ, то і будем дома… Другий каже: – Ні на північ не піду я, друже, бо на півночі – морози, а я замерз дуже…  

Помічник. Павло Глазовий

Мама ввечері прийшла з поля, із прополки, А назустріч їй біжить стрибунець Миколка. Стерегло город і сад цілий день хлоп’ятко. — Ну, синочку, як діла? — Мамо, все в порядку. Я й циганці допоміг! — Що ж вона робила? — На городі і в саду курочку ловила. А курочка як стрибне! І сховалась в просі.

Помічник. Павло Глазовий Read More »

Мама ввечері прийшла з поля, із прополки, А назустріч їй біжить стрибунець Миколка. Стерегло город і сад цілий день хлоп’ятко. — Ну, синочку, як діла? — Мамо, все в порядку. Я й циганці допоміг! — Що ж вона робила? — На городі і в саду курочку ловила. А курочка як стрибне! І сховалась в просі.

Маленький дачник. Павло Глазовий

Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но! — Дядю, коник не поїде! —

Маленький дачник. Павло Глазовий Read More »

Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но! — Дядю, коник не поїде! —

Чому зупинився годинник. Грицько Бойко

— Щось годинник,— каже тато,- Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився… — Звідки взятись тому пилу? — Мовила Галинка.— Я ж годинник з милом мила, Там нема й пилинки!

Чому зупинився годинник. Грицько Бойко Read More »

— Щось годинник,— каже тато,- Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився… — Звідки взятись тому пилу? — Мовила Галинка.— Я ж годинник з милом мила, Там нема й пилинки!

Міцна підлога. Грицько Бойко

Сину в клубі виступати, І його повчає тато: -Ну, збирайся, та дивись Ти вже там не провались.   -І чого б я провалився? Марна то тривога! Я всю сцену обдивився: Там міцна підлога!

Міцна підлога. Грицько Бойко Read More »

Сину в клубі виступати, І його повчає тато: -Ну, збирайся, та дивись Ти вже там не провались.   -І чого б я провалився? Марна то тривога! Я всю сцену обдивився: Там міцна підлога!

Прокрутити вгору