Моя мова. Василь Симоненко
Все в тобі з’єдналося, злилося —Як і помістилося в одній! —Шепіт зачарований колосся,Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету…
Все в тобі з’єдналося, злилося —Як і помістилося в одній! —Шепіт зачарований колосся,Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету…
Ні перед ким не станеш спину гнути,Не віддасися ворогу в ясу,Якщо ти зміг, товаришу, збагнутиСвого народу велич і красу.
Обмивши губи в нарзані чи каві,Дожовуючи свіжий бутерброд,Ви стаєте великі й величавіІ любите Вітчизну і народ. Ви чуєте народні віщі…
Стільки в тебе очей,стільки рук і мозолів,скільки крапель в Дніпріі у небі зірок.Ти не падав од вітру,з біди не безволів,не…
Сім десятків дідові старому,Сам незчувсь, коли і відгуло. —Вже лице пожовкло, як солома,Борознами вкрилося чоло, Сяють очі глибоко спідлоба,Тільки пух…
Древній, обікрадений народе!Над тобою прошумів розбій,Та кати не вкрали твою вроду,Не всушили дужий мозок твій. Нові покоління, як обнова,В лоні…
Де зараз ви, кати мого народу?Де велич ваша, сила ваша де?На ясні зорі і на тихі водиВже чорна ваша злоба…
Вельможі пихаті і гордіПлетуть родоводів в’язь:В одного — прапрадід став лордом,В іншого — прадід князь. Баньки уп’явши в минуле,Гордо ця…
От і все.Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу.Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту.І…
Лиже полум’я жовте черево,Важкувато сопе димар,Галасує від болю дерево,Піднімаючись димом до хмар. Бубонять рогачі і кочерги —Щось пригадують з давнини,І…
Люди — прекрасні.Земля — мов казка.Кращого сонця ніде нема.Загруз я по серцеУ землю в’язко.Вона мене цупко трима.І хочеться бути дужим,І…
https://youtu.be/8I5-_Pjusw4 Я не бував за синіми морями,Чужих доріг ніколи не топтав, —В своїм краю під буйними вітрамиЩасливим я і вільним…
Що ярами глибокими, степом та лісамиЙшли козаки проти хана, блискали списами.Гей, іржали ситі коні, вороні й булані,Майоріли короговки у густім…
Вже два десятки стукнуло хлопчині,І вже під носом натяк є на вус.Лише для мами я в одному «чині» —Як був…
В хаті сонячний промінь косоНа долівку ляга з вікна…Твої чорні шовкові косиПрипорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили —Наче праці…
Благословенна щедрість! Все від неї,Від щедрості думок, сердець і рук.Краса сповита матір’ю-землеюВід щедрості страждань її і мук. І ми народжені…
Він мовчки впав.Отерпли зорі строгі,Страждання опустилось на лице,І краяв теміньПередсмертний стогін,Безпомічний і гострий,Мов ланцет.Його вже не було.А ненависть стожалаМечами помсти…
Скільки б не судилося страждати,Все одно благословлю завждиДень, коли мене родила матиДля життя, для щастя, для біди. День, коли мої…
Мріють крилами з туманулебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима,Материнська добра ласкав неї за…
У Івася немає тата.Не питайте тільки, чомуЛиш від матері ласку знатиДовелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти,І вистрибує,…