Вірші про тата
Збірник віршів про татуся — рідного, дорогого, найкращого у світі. Вірші про стосунки дітей із батьком, про батьківські поради.Вірші про тата для дітей!
Батькова криниця. Павло Доскоч
Вогонь душі підносить наші крила,
Милує око вишня молода,
Вже скільки літ, даруючи нам сили,
Як дар землі, тече жива вода…
Як хочеться її тепер напитись,
Почути батька рідного слова,
Прийти сюди і низько поклонитись,
І хай тече-тече жива вода…
Приспів:
Жива вода у батьковій криниці
Через роки тече із джерела,
А я іду-іду її напитись,
А я іду-іду її напитись,
Вона устами батька промовля…
Б’є джерело у батьковій криниці,
Дарує сили і дає життя,
Весною прилетять сюди синиці,
І потече вода у майбуття…
Вода підніме грона на калині,
І над землею спогади гойда,
І де б не був, лише на Україні
Із джерела тече жива вода!
Все на світі вміє тато. Т. Корольова
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти.
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
В кого тато розумніший. Павло Глазовий
Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята.
— А наш татко розумніший за вашого татка!
— Чого ж це він розумніший?
— Того, що наш татко
Грошей вашому позичив отако багато.
— Не хвалися, бо розуму в нашого хватає.
Він як гроші позичає, то не повертає.
Джерело: Павло Глазовий. “Сміхологія” — Київ, “Дніпро”, 1989.
В хаті тато… Сергій Рачинець
В хаті тато — значить, свято.
Як з роботи він прийде,
То розкаже, що багато
В нього справ за цілий день.
А я слухаю, буває,
Аж до пізньої пори:
Як у полі хліб зростає,
Орють землю трактори.
Як будують дім високий,
Як працює «Інтернет»,
І чому такий солодкий
Носить бджілка з квітки мед.
Ще прошу я — розказати,
Хто і як цей світ спасе…
О, як хочу, наче тату,
Труд любити — над усе!
Глібчикова колискова для тата. Григорій Усач
Хай до тебе, тату,
Сон прийде чудовий –
Я співати буду
Пісню колискову:
Спи, татусю рідний,
Люлі-люлі-люлі,-
Вже давно поснули
Зорі і зозулі…
Пісня-колисанка
Завмирає в хаті:
Любо засинати
На руці у тата.
День батька. Ольга Науменко
Ми День батька святкували,
Татуся свого вітали.
Із самісінького рання
Він отримував вітання.
Мама тортика спекла,
Розказала віршик я,
А сестричка заспівала
І танок подарувала.
Тато наш радів, сміявся,
Гордовито вихвалявся:
«Найбагатший я у світі,
Бо найкращі в мене діти!»
Коли я виросту. Олена Мікула
Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці — на роботу,
У гараж — в суботу.
В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю — дача.
А дитина плаче…
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом гратись.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: «Сину,
Ти чудовий тато!»
Люблю я тата (О. Бундур. Переклад В. Калини)
Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
Малий. Платон Воронько
О, татові добре –
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.
Води підігріє
І кличе: – Вмивайся.
А як я замажусь –
У дім не з’являйся.
Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю –
Зразу і сварка:
– Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?
Мені вже чотири,
Два тижні на п’ятий, –
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?
А мама сміється:
– Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.
– Хіба я дістану
Руками до зрубу?
– Тоді поклади
Це поліно у грубу.
– Та я те поліно
Й підняти не можу.
– Тоді ти полагодь
В саду огорожу.
– Там високо дуже
Прикріплена лата.
– Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.
Мій тато. Володимир Ладижець
Я так ранесенько устав,
А вже татуся не застав.
Баба каже: Тепло стало.
Роботи в полі вже чимало.
А в тебе, хлопчику мій, тато
Не хто-небудь — механізатор!
Прийде аж ввечері із поля,
Щось принесе малому Колі:
Від зайчика — смачну цілушку,
Від їжака — солодку грушку.
Ти тільки будь мені слухняним,
Поспи хоч трохи, бо ще рано.
Татусь у тебе працьовитий,
Йому і ніколи спочити.
Щоб не втомились в тата ноги,
Поспи, Миколко, і за нього.
Я вже слухняний, я лягаю,
Вже й навіть очі закриваю,
Бо в кого ж є такий ще тато?
За нього мушу я поспати.
Мій тато. С.Гордієнко
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?
– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
Мій татусь. Вікторія Стасів
Наша хата всім багата
Завдяки старанням тата.
Працьовитий і красивий,
Дуже добрий і кмітливий.
Все робити вміє тато:
Будувати й майструвати,
Вміє риби наловити
І обід смачний зварити.
Нема братика й сестрички-
Заплете мені косички.
Його руки безупинні
Цінувати ми повинні.
Найкращий! (І. Грошева. Переклад Марії Шагурі)
Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки,
Може малювать машинки,
Може поскладать картинки,
Може везти на собі,
Як на швидкому коні.
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.
Оберігаймо тата. Сергій Рачинець
Нема без тата щастя на землі,
Як і без мови не бува розмови.
І доки світ цей грішний ще і злий,
Оберігаймо тата у любові.
Його шануймо! — Біблії слова.
І будуть нас так люди шанувати.
Тож хай у серці пісня жива
І долинає аж до серця тата.
Як Бог у небі — він у нас один,
Як і одна в нас мати -Україна.
Молімося до господа завжди,
Щоб не було без тата ні родини.
Та от надходить вечір. Григорій Усач
Увечері Глібчик чекає на тата,
І кожного вечора в Глібчика свято.
Воно починається прямо з порога,
Як тато підійме на руки малого.
А після вечері ті руки невтомні
Гортають книжки і малюють в альбомі.
Хоч звикли вони до заліза й верстата,
Та вміють тендітні квітки малювати.
Великі і дужі, вони обережно
З паперу вирізують ніжне мереживо.
Усе вони вміють, усе вони можуть:
Малому покажуть, йому допоможуть.
Під цими руками усе оживає,
Бо тато працює і пісню співає.
І дивиться Глібчик, і вчиться у тата
Все гарно робити і гарно співати.
Татова любов. Сергій Рачинець
Нема без тата щастя на землі,
Як і без мови не бува розмови.
І доки світ цей грішний ще і злий,
Оберігаймо тата у любові.
Його шануймо! — Біблії слова.
І будуть нас так люди шанувати.
Тож хай у серці пісня жива
І долинає аж до серця тата.
Як Бог у небі — він у нас один,
Як і одна в нас мати -Україна.
Молімося до господа завжди,
Щоб не було без тата ні родини.
Татова усмішка. Сергій Рачинець
Так, як сонце в небі серед літа,
Так, як у високім леті птах,
Радує мене завжди привітна
Татова усмішка на устах.
Я беру її собі на спомин
І кладу до серця, десь на дні.
Татова усмішка — сонця промінь,
Зігріває душу він мені.
Буду підростати рік за роком,
Допоможуть школа й вчителі.
Татову усмішку карооку
Понесу крізь люди на землі.
Трактористи. Грицько Бойко
Новесенький трактор
Всі звуть «Беларусь»,
На ньому в колгоспі
Працює татусь.
У першу він зміну
Сьогодні іде, —
Пакунок з харчами
До сумки кладе…
Синочок до нього —
Облився слізьми:
— Я хочу на трактор!
З собою візьми!
— Ну що ж, одягайся! —
Промовив татусь. —
Удвох поведемо
В поля «Беларусь»!
Та спершу умийся
І брови не хмур,
Бо трактор не любить
Таких замазур!
Хто научить?.. Сергій Рачинець
Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, — любий тато, —
Скаже кожний, я і ти.
Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, —
З ним не матимеш журби.
Хто навчить любити працю,
Боже славити ім’я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов’я?
Тато! Тато! Звісно, тато! —
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?
Човник. Грицько Бойко
Пливе, пливе річкою
Зовсім новий
Саморобний човник мій
Паперовий.
Я очей із човника
Не спускаю,
Я іду по берегу
І співаю:
— Пливи, пливи, човнику,
За водою,
Подружися з хвилею
Голубою.
Зупинися, човнику,
В Чорнім морі,
Там, де служить тато мій
На лінкорі.
Нагадай ти татові —
Морякові.
Саморобні човники
Паперові.
Я навчаюся у тата. Петро Осадчук
Мої руки незупинні —
то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині –
перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата
молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати,
бо навчаюся у тата!