Вірші про тата

Збірник віршів про татуся — рідного, дорогого, найкращого у світі. Вірші про стосунки дітей із батьком, про батьківські поради.Вірші про тата для дітей!

Вірш для тата

Все на світі вміє тато. Т. Корольова

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти.
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..

В кого тато розумніший. Павло Глазовий

Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята.
— А наш татко розумніший за вашого татка!
— Чого ж це він розумніший?
— Того, що наш татко
Грошей вашому позичив отако багато.
— Не хвалися, бо розуму в нашого хватає.
Він як гроші позичає, то не повертає.

Джерело: Павло Глазовий. “Сміхологія” — Київ, “Дніпро”, 1989.

Глібчикова колискова для тата. Григорій Усач

Хай до тебе, тату,
Сон прийде чудовий –
Я співати буду
Пісню колискову:
Спи, татусю рідний,
Люлі-люлі-люлі,-
Вже давно поснули
Зорі і зозулі…
Пісня-колисанка
Завмирає в хаті:
Любо засинати
На руці у тата.

Коли я виросту. Олена Мікула

Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці — на роботу,
У гараж — в суботу.

В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю — дача.
А дитина плаче…

Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом гратись.

Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.

Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.

Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: «Сину,
Ти чудовий тато!»

Люблю я тата (О. Бундур. Переклад В. Калини)

Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!

Малий. Платон Воронько

О, татові добре –
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.

Води підігріє
І кличе: – Вмивайся.
А як я замажусь –
У дім не з’являйся.

Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю –
Зразу і сварка:

– Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?

Мені вже чотири,
Два тижні на п’ятий, –
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?

А мама сміється:
– Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.

– Хіба я дістану
Руками до зрубу?
– Тоді поклади
Це поліно у грубу.

– Та я те поліно
Й підняти не можу.
– Тоді ти полагодь
В саду огорожу.

– Там високо дуже
Прикріплена лата.
– Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.

Мій тато. С.Гордієнко

Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?

– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.

Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.

Найкращий! (І. Грошева. Переклад Марії Шагурі)

Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки,
Може малювать машинки,
Може поскладать картинки,
Може везти на собі,
Як на швидкому коні.
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.

Та от надходить вечір. Григорій Усач

Увечері Глібчик чекає на тата,
І кожного вечора в Глібчика свято.
Воно починається прямо з порога,
Як тато підійме на руки малого.
А після вечері ті руки невтомні
Гортають книжки і малюють в альбомі.
Хоч звикли вони до заліза й верстата,
Та вміють тендітні квітки малювати.
Великі і дужі, вони обережно
З паперу вирізують ніжне мереживо.
Усе вони вміють, усе вони можуть:
Малому покажуть, йому допоможуть.
Під цими руками усе оживає,
Бо тато працює і пісню співає.
І дивиться Глібчик, і вчиться у тата
Все гарно робити і гарно співати.

Трактористи. Грицько Бойко

Новесенький трактор
Всі звуть «Беларусь»,
На ньому в колгоспі
Працює татусь.
У першу він зміну
Сьогодні іде, —
Пакунок з харчами
До сумки кладе…
Синочок до нього —
Облився слізьми:
— Я хочу на трактор!
З собою візьми!
— Ну що ж, одягайся! —
Промовив татусь. —
Удвох поведемо
В поля «Беларусь»!
Та спершу умийся
І брови не хмур,
Бо трактор не любить
Таких замазур!

Човник. Грицько Бойко

Пливе, пливе річкою
Зовсім новий
Саморобний човник мій
Паперовий.


Я очей із човника
Не спускаю,
Я іду по берегу
І співаю:
— Пливи, пливи, човнику,
За водою,
Подружися з хвилею
Голубою.
Зупинися, човнику,
В Чорнім морі,
Там, де служить тато мій
На лінкорі.
Нагадай ти татові —
Морякові.
Саморобні човники
Паперові.

Я навчаюся у тата. Петро Осадчук

Мої руки незупинні —
то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині –
перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата
молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати,
бо навчаюся у тата!