Зміст сторінки
Вірші для дітей про Різдво Ісуса Христа, про Різдвяні свята.
Святий вечір. Ольга Науменко
(6 січня)
В небі зіронька палає,
Святий вечір наступає.
Вся збирається родина,
Накриває стіл дружина.
Страв дванадцять на столі,
Із кутею на чолі.
Серед них є рибна юшка,
Голубці, узвар, пампушки.
Хоч вже й скоро благовіст,
Та іще триває піст,
Тож ці страви славнозвісні,
Всі пісні украй та прісні.
Різдво. Ольга Науменко
(7 січня)
Родинним святом є Різдво,
Єднає сім’ї всі воно,
Збирає разом за столом
І зігріває всіх теплом.
Так повелось серед віків,
Що ходять діти до батьків,
Несуть калачики смачненькі,
Гостинці різні, солоденькі.
А ще колядники приходять,
Вертеп вони з собою водять,
Обряд проводять засівання,
Бажають щастя, процвітання.
З Різдвом Христовим! Й. Стуцюк
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
– З Різдвом Христовим, Україно!
Зима. Різдво. Іван Франко
Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!
Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво.
Колядка
У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!
Коляд, коляд, колядниця
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
Як не дасте п’ятака,
Візьму вола за рога
Та виведу на моріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.
Кутя. Марія Хоросницька
Може, тому,
Що з медом, з маком…
Може, тому,
Що на порі,
В народі всім кутя до смаку,
Найбільше,
Звісно, – дітворі!
Борщі ми сьорбаєм
Частенько,
Нерідко кашу
І куліш…
Кутю смачну
І солоденьку
Їмо два рази в році лиш!..
На вечір,
Що святим зоветься,
Й на щедрий вечір, –
Ось і все!
Хоч як опісля
Заманеться –
Матуся більш
Не принесе!
Такий звича1 –
Поважна справа.
Додати хочеться лишень:
Кутя –
Це надзвичайна страва
Кутю ми їли б кожне день!
Святвечір. Марія Хоросницька
Діти з-за порога,
Діти з-за одвірка
Дивляться на небо,
Чи не сходить зірка.
Блисне перша зірка
Сяйвом променистим, –
Мати всіх запросить
До вечері сісти.
Виглянь, виглянь, зірко,
Ми тебе чекаєм
Вечеряти з нами
За старим звичаєм.
Символи Різдва. Анастасія Шкоп
Різдво приходить! В дні святкові
Біля рясного столу
Близькі всі, рідні і знайомі
Зберуться теплим колом.
Колядки світлу чути пісню,
Всі зичать злагоди, добра
Й Кутя Багата, на пшениці,
На стіл щоб ставлена була.
Пшениця нагадає людям
Про вічність і оновлення,
Мед чистоту символізує,
Мак — щоб врожай був добрий.
Серед свічок Дідух дрімає,
Заквітчаний колосся жмут,
Несе добробут і врожай
Всім людям, що трудом живуть.
Й шепоче таємниці свої,
Висячи велично, в пошані,
Знак пращурів і роду всього
Під стелею Павук Різдвяний.
Різдво. Олег Герман
Різдво. Олег Герман
Різдво. Дощисько не стихає.
Ідуть обмоклі пастушки.
“Господь предвічний ся’ рождає!”
“Ісусу слава на віки!”
Заляпана болотом шопка
Вже в сінях. “Чи приймете нас?!”
І Янгол, як манюня кнопка
Вкотився за поріг в цей час.
В Царя відклеїлися вуса,
Та річ тримає, як артист,
А смерть, красуня пишноруса
Несе у тілі… інший зміст.
Тече у Ірода з корони
Дощівка й бороду змива…
Та все це суєта. З поклоном
Виходять з хати. Ожива
Дитинство з снігом вище стріхи
І прискрипучим морозцем.
…Через дощі селом йде втіха
З прозорим ангельським крильцем.
Бог є любов. Різдво. Надія Кметюк
О Різдво! Розпроміниться серце
Від Пречистого ймення: Любов.
Божа ласка і радість проллється
В тишу рідних домівок й церков.
Над Вселеною — голуб надії —
Богодух. Над Христом — янголя.
Породілля крізь сльози радіє.
Пеленає святе Немовля.
Між зірками вчувається: «АVЕ —
Чисте лоно Твоє і святе…»
Коронація Божої слави —
Хай Дитятко Господнє росте!
О гармонія світла й молитви!
У сльозинці душі — промінець.
Бог прийшов, щоб весь світ возлюбити,
А Любов — це найвище з мистецтв!
Різдво. Надія Кметюк
Різдво! Величне свято серця —
Во ім’я істини і вічності життя.
Пречиста Діва Богоматір’ю вже зветься,
І німбом святості осяяне Дитя.
Серед мільйонів свіч, що нині сяють,
Моя різдвяна свічечка горить.
І міріади зір з небес вітають
Цю неповторну мить, різдвяну мить.
Маленький Бог, покладений у ясла,
До сліз зворушує серця і душі знов.
І воскресає в тих серцях, де вже погасла,
Дитятка Божого освячена Любов.
Різдвяне свято — вічне й неповторне:
Хтось молиться, хтось хоче каяття,
А хтось цнотливо-трепетно пригорне
І вперше поцілує це Дитя…
Так довго марив світ і світу снилось
Небесне сяйво Божої зорі.
І ось Дитятко Боже народилось,
Щоб сяять у віках на вівтарі!
Накинувши посріблену мережку,
Милують око голубі сади.
І Сам Господь благословляє нині стежку,
Яка веде до свята коляди.
Облагородженою, світлою ходою
Ступає по землі святе Різдво —
Із таїнством вертепу, з колядою.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЖЕ ЙОГО!
Різдво Христове. Н. Куфко
Різдво Христове – свято в домі,
Чудові страви на столі,
Зібрались друзі і знайомі
В сімейному колі у теплі.
Ялиночка, красуня пишна,
Гойдає на своїх гілках
Казкові іграшки розкішні:
Там півник, рибка, заєць, птах.
Неначе дощик, нитки в’ються,
У світлі виграють сріблом…
А в кульках весело сміються
Усі, хто з нами за столом.
Хай хмара віє снігом рясно,
Зима в гілках плете шитво…
Нам в домі затишно й прекрасно, –
Ми всі святкуємо Різдво!
Дідух. В. Слапчук
Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.
Коляда. Ганна Чубач
Колядуйте! Колядуйте!
У сопілку дужче дуйте!
І на свій Різдвяний спів
Не жалійте голосів!
Нехай Ангели почують,
Українці як святкують.
Хай почує в небі Бог,
Як ви любите Його!
Щоб дотриматись порядку,
Милі хлопчики й дівчатка
Починають знов з початку
Вчора вивчену колядку:
Коляд, коляд, колядниця!
Гарна з медом паляниця!
А без меду не така!
Дайте, дядьку, п’ятака!
Шепче білочка руда:
Гарна ваша коляда!
Віє вітер десь із лугу:
Починайте пісню другу!
Діти весело святкують –
колядують, колядують
із натхненням і любов’ю.
Дай же, Боже, їм здоров’я!
Коляда. Катерина Перелісна
На Свят-Вечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша.
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти
Й під полою прив’язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч із снігом, позбирали,
А горішки погубились –
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!
Щедрий вечір. Ольга Науменко
(13 січня)
Щедрий вечір – гарне свято,
Має звичаїв багато.
Найзначніший – щедрування,
На добробут засівання.
Окрім цього – в кожній хаті
Накривають стіл багатий.
Скрізь вареники з млинцями
І ковбаси з пирогами.
А дівчата, певна річ,
Всі ворожать у цю ніч.
На коханого, на долю,
Що цікавить їх до болю.
Старий Новий рік. Ольга Науменко
(14 січня)
Нині тішиться земля:
Всі святкують Василя,
Чи Старий-то Новий рік –
Це вже хто до чого звик.
Столи пишно накривають,
Двері гостям відчиняють,
На добробут засівають,
Одне одного вітають.
Всі усміхнені, веселі
І надворі, і в оселі,
Бо дорослі знають й діти –
Треба гарно рік зустріти!